Особенности развития детёнышей утконоса

Объяснение:

Висо́тна по́ясність, або висотна зональність — закономірна зміна природних комплексів у горах, зумовлена насамперед зміною кліматичних умов з висотою.

Висотна поясність пояснюється зміною клімату з висотою: на 1 км підйому температура повітря знижується в середньому на 6 градусів Цельсія, зменшується тиск повітря, його запиленість, зростає інтенсивність сонячної радіації, до висоти 2—3 км збільшується хмарність і кількість опадів. Повний спектр кліматичних зон висотної поясності можна гати в крупних гірських масивах екваторіальних і тропічних широт (Анди, Гімалаї).

З висотною поясністю пов'язане явище вертикальної зональності рослинності — це зміна зон рослинності, пов'язана із змінами клімату і ґрунтів залежно від висоти над рівнем моря. Так, в аридних зонах пустельна рослинність при підйомі в гори послідовно змінюється зонами (поясами) степів, лісів, субальпійських і альпійських лук, високогірних тундр і одвічних снігів. Закон вертикальної зональності рослинності відкрито Одуїном і Мільн-Едвардсом (1832).

Объяснение:

КЛАССИФИКАЦИЯ ЖИВОТНЫХ, система группирования животных по категориям, основанным на общих для них характеристиках. Первую общую классификацию создал Аристотель. Метод, используемый в настоящее время, был изобретен Карлом ЛИННЕЕМ, шведским ботаником, в 1750-е гг. Каждое животное получает двухчленное латинское наименование (см. БИНАРНАЯ НОМЕНКЛАТУРА), где первая часть указывает РОД животного, а вторая - ВИД. Вид состоит из животных скрещиваться между собой в природных условиях. Род объединяет все сходные и родственные виды. СЕМЕЙСТВО включает все связанные между собою роды, а ОТРЯД состоит из всех родственных между собой семейств. Сходные отряды объединяют в классы, а из классов составляются типы. Свыше двадцати типов составляют царство животных. Например, собака классифицируется так: тип хордовые, класс млекопитающие, отряд хищники, род собака (Canis), вид домашняя (familiaris). 

КЛАССИФИКАЦИЯ РАСТЕНИЙ, система разделения растений на группы, исходя из их родственных связей. Современная система классификации растений включает следующие отделы: МОХОВИДНЫЕ (Bryophyta), ПЛАУНОВИДНЫЕ (Lycopodophyta), хвощевидные (Sphenophyta); папоротниковидные (Filicinophyta), цикадофиты (Cycadophyta), ГИНКГОВЫЕ (Ginkgophyta); ХВОЙНЫЕ (Coniferophyta); и ПОКРЫТОСЕМЕННЫЕ, или цветковые, (Angiospermophyta). Старая система разделяла растения на четыре отдела: низшие или талломные растения (Thallophyta), к которым относились ВОДОРОСЛИ и ЛИШАЙННИКИ; птеридофитовые (Pteridophyta), к которым относились ПЛАУНЫ и ПАПОРОТНИКИ; СЕМЕННЫЕ РАСТЕНИЯ (Spermatophyta), которые включали ГОЛОСЕМЕННЫЕ И ПОКРЫТОСЕМЕННЫЕ (цветковые); и моховидные (Bryophyta), включающие мхи и ПЕЧЕНОЧНИКИ