1. Пищевая цепь всегда начинается: а) с хищника; б) с растения; в) с растительноядного животного; г) с бактерии. 2. Экологическими факторами следует считать: а) факторы, вызывающие изменения в генотипе живых организмов; б) факторы, вызывающие при организмов к изменяющейся среде обитания; в) любые факторы, действующие на организм; г) элементы среды, позволяющие организму выжить в борьбе за существование. 3. Перенос вещества и энергии от одного вида организмов к другому называют: а) пирамидой чисел; б) цепью питания; в) пирамидой энергии; г) экологической пирамидой. 4. Чем выше численность видов в биоценозе, тем биоценоз: а) менее устойчив; в) более разномерен; б) более устойчив; г) более разнообразен 5. Растения производят органические вещества из неорганических, используя энергию солнца, и являются а) консументами1 порядка; б) консументами 2 порядка; в) продуцентами; г) редуцентами. 6. Паразитирование круглых и плоских червей в организме позвоночных животных – это пример связи: а) по месту обитания; б) трофической; в) по дыхания; г) по размножения. 7. Температура воздуха, влажность воздуха, солнечный свет являются: а) абиотическими факторами; б) абиотическими факторами рельефа; в) биотическими факторами; г) антропогенными факторами. 8. Этот фактор является антропогенным а) поедание хвои животными; б) эрозия почв; в) осушение болот; г) охота лисиц на грызунов. 9. Совокупность прямых или косвенных воздействий неорганической среды на живые организмы называется а) антропогенными факторами; б) абиотическими факторами; в) биотическими факторами; в) трофическими связями. 10. Из этих компонентов состоит биоценоз а) продуценты и консументы, б) консументы и редуценты; в) продуценты, консументы и редуценты; г) продуценты и редуценты. 11. Пирамиды биомассы позволяют оценить: а) продуктивность биоценоза и возможность использования части биомассы человеком; б) эффективность и устойчивость биоценоза; б) продуктивность и перспективы развития биоценоза; г) устойчивость и перспективы биоценоза. 12. Растительноядные животные, создающие органические вещества животного происхождения, - это: а) консументы I порядка; в) консументы II порядка; б) продуценты; г) редуценты. 13. Что происходит с энергией при её передачи с одного трофического уровня на другой? а) не изменяется; б) возрастает; в) теряется; г) исчезает. 14. Биоценоз – это природное сообщество, включающее в себя а) растения и грибы, совместно населяющие определенную территорию; б) все живые организмы, совместно населяющие определенную территорию; в) растения и животные, совместно населяющие определенную территорию; г) животные, населяющие определенную территорию. 15. Правильно составленная цепь питания: а) трухлявый пень – опенок – мышь – змея – ястреб; б) мышь – трухлявый пень – опенок – змея – ястреб; в) ястреб – змея – мышь – трухлявый пень – опенок; г) опенок – трухлявый пень – мышь – змея – ястреб. 16.Графическое изображение соотношения между продуцентами, консументами и редуцентами в биоценозе, выраженное в единицах массы, численности особей или энергии: а) цепь питания; б) сеть питания; в) экологическая пирамида; г) экологическая колонна. 17. К консументам первого порядка относится: а) волк, б) шакал; в) рысь; г) полевка.

Ископаемые остатки растений свидетельствуют о том, что в далёкие времена растительный мир нашей планеты был совсем иным, чем сейчас. ... В процессе длительного развития многие растения на Земле бесследно исчезли, другие неузнаваемо изменились. Поэтому полностью восстановить историю развития растительного мира очень трудноИскопаемые остатки растений свидетельствуют о том, что в далёкие времена растительный мир нашей планеты был совсем иным, чем сейчас. ... В процессе длительного развития многие растения на Земле бесследно исчезли, другие неузнаваемо изменились. Поэтому полностью восстановить историю развития растительного мира очень трудно

Объяснение:

Ископаемый археоптерикс, обнаруженный вскоре после публикации «Происхождения видов». Строение черепа археоптерикса (наличие зубов), длинный хвостовой отдел позвоночника из 20 позвонков, пальцы с развитыми фалангами на передних конечностях, наличие брюшных рёбер, отсутствие клюва и ряд других признаков, характерных для нептичьих теропод. В то же время общая форма тела, сросшиеся ключицы, трёхпалые передние конечности и характер оперения, включающего сложно устроенные маховые перья, характерны для птиц. Тем самым археоптерикс занимает по морфологии промежуточное положение между традиционно помещаемыми в класс рептилий динозаврами и птицами (хотя не все авторы согласны с традиционной систематикой), то есть является переходной формой[

1. Об’єктом для досліджень Мендель брав горох, який має багато сортів, що відрізняються альтернативними проявами ознак. Вибір об’єкта виявився вдалим, оскільки спадкування ознак у гороха відбуваються досить чітко. Гороху звичайно властиве самозапилення, хоч можливе також перехресне запилення.

2. Моногібридне схрещування — поєднання батьківських форм, які відрізняються різними станами лише однієї спадкової ознаки. Є ще дигібридне схрещування — схрещування двох ознак і полігібридне трьох ознак і більше. Основні закономірності спадковості були відкриті Грегором Менделем (1865).

3. Основні закономірності спадковості встановив видатний чеський учений Грегор Мендель. Успіху його роботи сприяв вдалий вибір об’єкта досліджень – гороху посівного. Відомо багато сортів цієї культурної рослини, які відрізняються різними станами певних спадкових ознак (забарвлення насіння, квіток і т.д.). Її життєвий цикл короткий, що дає змогу прослідкувати передачу спадкової інформації потомкам протягом багатьох ноколінь. Горох посівний – самозапильна рослина, тому що нащадки кожної особини є чистими лініями, оскільки унеможливлюється неконтрольоване перехресне запилення. Числі лінії – генготипно однорідні нащадки однієї особини, гомозиготні за більшістю генів й одержані у результаті самозапліднення.

4. Аналізуюче схрещування — схрещування особин із домінантною ознакою у фенотипі і невідомим генотипом із рецесивною гомозиготою, з метою визначити генотип першої особини. Вперше аналізуючі схрещування проводив Грегор Мендель для підтвердження своєї моделі спадковості.

5. До менделевських ознак людини належать:

альбінізм

вдовиний пік

ластовиння

вільні чи закріплені мочки вуха

волога чи суха вушна сірка

група крові

здатність смакувати фенілтіокарбамід

брахідактилія (короткопалість)

6. Спадковість  –  здатність організмів передавати наступному поколінню свої ознаки і властивості, тобто здатність відтворювати собі подібних.

Ген  –  ділянка молекули ДНК, яка інформує про структуру одного білка.

Алелі  –  різні форми одного й того самого гена.

Локус  –  ділянка хромосоми, в якій розташований певний ген.

Генотип  –  сукупність усіх спадкових властивостей особини, спадкова основа організму, складена сукупністю генів.

Фенотип  –  сукупність усіх внутрішніх і зовнішніх ознак та властивостей особини, що сформувалися на базі генотипу під час індивідуального розвитку.

Гомозиготи  –  особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні однакові алелі; при самозапиленні дають однорідне потомство, що не розщеплюється за даною парою ознак.

Гетерозиготи  –  особини, у яких у певному локусі гомологічних хромосом присутні різні алелі; при самозапиленні

дають розщеплення за даною парою ознак.

Моногібридне схрещування  –  схрещування батьківських форм, що спадково відрізняються лише за однією парою ознак.

Дигібрідне схрещування  –  схрещування батьківських форм, що відрізняються за двома парами ознак.

Домінування  –  проявлення лише однієї з альтернативних ознак у гетерозиготи.

Домінантна ознака  –  ознака, що проявляється в гомозиготи; домінантний ген позначається великою літерою.

Рецесивна ознака  –  ознака, що проявляється в гомозиготи; рецесивний ген позначається малою літерою.

Мінливість  –  здатність організмів змінювати свої ознаки і властивості.

Модифікаційна (фенотипова) мінливість  –  зміни фенотипу, що виникають під впливом змін зовнішніх умов

і не пов’язані зі змінами генотипу.

Мутації  –  зміни генотипу, спричинені структурними змінами генів або хромосом.

Поліплоїдія  –  кратне гаплоїдному набору збільшення кількості хромосом у клітині.

Сори дальше хз

Объяснение: