2. До ознаки, яка відрізняе автотрофів від гетеротрофіввідносять​

Объяснение:

Гетеротрофы нуждается в при здобуванни поживних речовин, а автотрофи сами себе их дают

Можно лучший! Мне один остался!

1 зародышевый корешок ,зародышевая почечка, семядоли обычно их 2
2 Корневи́ще — видоизменённый побег, обычно подземный, с чешуевидными, недоразвитыми или рано отмирающими листьями, верхушечными или пазушными почками, придаточными корнями. Ко́рень — осевой, (обычно) подземный вегетативный орган высших растений, обладающий неограниченным ростом в длину и положительным геотропизмом.
3 В междоузлиях  стебля находятся вставочные клетки меристемы, которые отвечают за рост стебля в длину.Узел является связующем звеном между стеблем и листом (почкой), так как это участок стебля, от которого отходит лист или почка.
4 в зависимости от того какой зачаток находится в почке. Существуют вегетативные или смешанные .
5-
6 т.к он состоит из почек стебля листков
7. листовая пластина,черешок,основание прилегающего к нему прилистника  
8 В ходе эволюции у растений произошли некоторые видоизменения их органов - метаморфозы. Это произошло прежде всего из-за климатических условий, в которых находится растение. Например, листья кактуса видоизменились в колючки. Это кактусу дольше удерживать жидкость.
9-
10. для повышения вероятности опыления, как правило в соцветия собраны мелкие цветки, в соцветиях они заметнее насекомым-опылителям, а у ветроопыляемых - доступнее ветру
11 функцию газообмена
12 околоцветник выполняет две функции. Защищает главные части цветка — тычинки и пестик — от неблагоприятных условий среды, а также привлекает насекомых опылителей.Пестик и тычинка  выполняют функцию размножения.

Будова спірогири. (Рис.1)

Талом водорості виглядає як нитка, що не гілкується та складається з одного ряду однакових клітин циліндричної форми. Клітини відносно великі, довжина їх може досягати в деяких видів до 0,01 мм. Ширина нитки спірогири становить від 5 до 200 мкм.

Оболонкою кожної клітини є целюлозна клітинна стінка, покрита зовні слизом. Більшу частину клітини займає вакуоль з клітинним соком. На цитоплазматичних тяжах, що проходять через вакуоль, підвішене одне ядро. У кожній клітині є по одному і більше спірально закручених хлоропластів, що нагадують стрічки, розташовані у пристінковому шарі цитоплазми. Всі спірогири - автотрофи, які синтезують органічні речовини на світлі в хлоропластах в процесі фотосинтезу.

Будова улотрикса. (Рис.2)

Баговиння улотрикса складається з нерозгалужених ниток різної довжини, які на початку росту прикріплюються до субстрату безбарвною видовженою клітиною — ризоїдом. Клітини ниток циліндричні або бочкоподібні, короткі. Кожна клітина має ядро, пристінний хлоропласт у вигляді неповного кільця і один або кілька піреноїдів.

Більшу частину життя водорість проводить у стані гаметоспорофіта, який має вигляд довгих нерозгалужених однорядних ниток. У кожної клітини нитки (за винятком базальної) є пристінний хлоропласт у вигляді незамкненого кільця, кілька піреноїдів, одне ядро; центр клітини зайнятий вакуолею з клітинним соком. Всі клітини здатнi до поділу, що обумовлює постійне наростання талому в довжину, а також утворення репродуктивних клітин. Базальна клітина, за до якої водорiсть прикріплюється до субстрату, відрізняється від звичайних вегетативних клітин нитки: вона витягнута у короткий ризоїд, не здатна до подiлу, має редукований хлоропласт.