Оцініть вплив позитивних і негативних чинників на ріст і розвиток людини. Сформулюйте власне ставлення до трансплантації тканин та органів у людини, її перспектив.

Найголовніші чинники, що справляють позитивний влив на організм, який росте і розвивається:

• безпечне і сприятливе середовище життя;

• відсутність надмірних і тривалих стресових факторів;

• відмова від тютюнопаління, вживання наркотиків та алкоголю;

• раціональне харчування (у помірній кількості, відповідно до фізіологічних потреб організму, з дотриманням режиму харчування);

• фізична активність відповідно до вікових та фізіологічних особливостей;

• достатня тривалість відпочинку та сну;

• дотримання особистої гігієни.

Вплив алкоголю на організм, що росте і розвивається, є однозначно негативним. Дія дещо різниться залежно від віку та етапу розвитку.

Особливості фізіологічної дії нікотину на організм дітей та підлітків:

• порушення формування легенів;

• кашель, задуха і порушення механізмів дихання;

• схильність до застуд, респіраторних інфекцій, захворювання на туберкульоз;

• нестача кисню у тканинах унаслідок зв’язування гемоглобіну чадним газом під час паління;

• утруднення у навчанні;

• затримка росту та розвитку;

• немотивована агресія;

• проблеми у соціальній адаптації;

• захворювання на рак легенів у дорослому житті.

Фізіологічна дія алкоголю на організм під час внутрішньо- утробного розвитку:

• етанол потрапляє через плаценту до плоду й отруює його;

• відбувається пошкодження центральної нервової системи плоду;

• затримка в розвитку;

• патології зовнішніх та внутрішніх частин плоду;

• недоношеність;

• збільшення вірогідності викидню;

• вроджений алкоголізм.

Різні чинники впливають по різному на організм, є ті, які негативно впливають (паління, алкоголь і т.п.), також є позитивні чинники ( зазначила вище)

Объяснение:

Уровни организации:

Молекулярно-генетический уровень( элементарная единица- ген)

Клеточный уровень ( клетка)

Организменный уровень , по-другому онтогенетический ( особь)

Популяционно-видовой ( популяция)

Биогеоценотический ( биогеоценозы)

1)Молекулярный (молекулярно-генетический). Он включает в себя существования и самовоспроизводства сложных информационных органических молекул, высокомолекулярные органические соединения, такие как белки, вирусы, плазмиды, нуклеиновые кислоты и др.

2)Субклеточный (надмолекулярный). На этом уровне живая природа организуется в органоиды: хромосомы, клеточную мембрану, эндоплазматическую сеть, митохондрии, комплекс Гольджи, лизосомы, рибосомы и другие субклеточные структуры.

3)Клеточный. На этом уровне живая природа представлена клетками, т.е. элементарной структурной и функциональной единицей живого.

4)Органо-тканевый. На этом уровне живая природа организуется в ткани и органы. Ткань – совокупность клеток, сходных по строению и функциям, а также связанных с ними межклеточных веществ. Орган – часть многоклеточного организма, выполняющая определенную функцию или функции.

5)Организменный (онтогенетический). На этом уровне живая природа представлена организмами. Организм (особь, индивид) – неделимая единица жизни, ее реальный носитель, характеризующийся всеми ее признаками.

6)Популяционно-видовой. На этом уровне живая природа организуется в популяции. Популяция – совокупность особей одного вида, образующих обособленную генетическую систему, которая длительно существует в определенной части ареала относительно обособленно от других совокупностей того же вида. Вид – совокупность особей (популяций к скрещиванию с образованием плодовитого потомства и занимающих в природе определенную область (ареал).

7)Биоценотический. На этом уровне живая природа образует биоценозы – совокупность популяций разных видов, обитающих на определенной территории.

8)Биогеоценотический. На этом уровне живая природа формирует биогеоценозы – совокупность биоценоза и абиотических факторов среды обитания (климат, почва).

9)Биосферный. На этом уровне живая природа формирует биосферу – оболочку Земли, преобразованную деятельностью живых организмов.

Функции двигательного аппарата
опорная — фиксация мышц и внутренних органов;
защитная — защита жизненно важных органов (головной мозг и спинной мозг, сердце и др.) ;
двигательная — обеспечение простых движений, двигательных действий (осанка, локомоции, манипуляции) и двигательной деятельности;
рессорная — смягчение толчков и сотрясений;
участие в обеспечении жизненно важных процессов, такие как минеральный обмен, кровообращение, кроветворение и другие.
Двигательная функция возможна только при условии взаимодействия костей и мышц скелета, потому что мышцы приводят в движение костные рычаги. Большинство костей скелета соедино подвижно с суставов. Одним концом мышца приклепляется к одной кости, образуя сустав, другим концом - к другой кости. При сокращении мышца приводит кости в двожение. Благодаря мышцам противоположного действия кости могут не только совершать те или иные движения, но и фиксироваться относительно друг друга.