Розділ екології, об’єктом і предметом пізнання якої є екосистеми та їхні внутрішні й зовнішні зв’язки: А. Аутекологія Б. Демекологія В. Синекологія Г. Генетика

Земноводные:
3 камерное сердце со смешиванием крови в желудочке (кроме безлегочных саламандр, которые имеют двухкамерный сердце).
пресмыкающиеся:

сердце пресмыкающихся трехкамерное, но в желудочке имеется неполная перегородка, частично препятствует смешиванию артериальной и венозной крови. А у крокодилов сердце вообще четырёхкамерное.

птицы:

Птицы имеют четырехкамерное сердце, подобно человека

млекопитающие:

Сердце четырехкамерное, сохраняется только одна левая дуга аорты.

ОТВЕТ НА 2 ВОПРОС:
От сердца млекопитающих отходит единственная дуга аорты - левая (этим они отличаются от крокодилов с двумя дугами аорты и от птиц - с единственной, но правой). Еще одна особенность млекопитающих - отсутствие ядер в эритроцитов, повышает их кислородную емкость. Сердце у млекопитающих четырех камерное, и почти не отличается функциями,лишь когда у некоторых представителей сердце больше развито ,тогда оно выполняет функции лучше.

ответ:Водорості — нижчі спорові рослини з фототрофним типом живлення. Водорості можуть бути одноклітинними, колоніальними і багатоклітинними. Особливістю багатоклітинних водоростей є відсутність диференціації тіла на тканини й органи. Тіло водоростей називається талом, або слань. Водорості живуть у водному середовищі. Деякі живуть у ґрунті або повітряному середовищі, проте всі вони потребують достатньої кількості води (роса, туман, бризки тощо). Хлоропласти водоростей називаються хроматофорами.

Відділ Зелені водорості

Зелені водорості — найчисленніший відділ, налічує до 20 тис. видів, що відрізняються величезною різноманітністю розмірів і форм. Велика частина представників у вегетативному стані є гаплобіонтами (мають гаплоїдний набір хромосом). Живуть в основному в прісних водоймищах, проте зустрічаються і в солоних водах, грунті та повітряному середовищі.

Зооспорами називають спори, що мають джгутик (джгутики), який забезпечує їхнє пересування

Хламідомонада — типовий представник джгутиконосних зелених водоростей, що живе в прісних водоймах. Це одноклітинний організм. У клітині міститься одне ядро, один хроматофор, світлочутливе вічко з пігментами, два джгутики. Хламідомонада пересувається у воді до місць, найсприятливіших для фотосинтезу. У разі надлишку органічних речовин у воді хламідомонада може переходити на гетеротрофний іб живлення, всмоктуючи ці речовини всією поверхнею клітини. Біля основи джгутиків є дві скоротливі вакуолі, які видаляють з клітини надлишок води. Хламідомонада є гаплобіонтом і за сприятливих умов навколишнього середовища розмножується нестатевим шляхом, утворюючи від двох до вось ми мітозооспор. У несприятливих умовах хламідомонада починає розмножуватися статевим . Вона утворює дві, чотири, вісім, шістнадцять або тридцять дві ізогамети, які попарно

зливаються, утворюючи диплоїдну зиготу, покриту щільною захисною оболонкою. Потім вміст зиготи ділиться мейотично, оболонка зиготи розрипається і з неї виходять чотири мейозооспори.

Объяснение: