Послідовність процесів мітозу очень

Мітоз (рідше каріокінез або непрямий поділ) (від дав.-гр. μίτος — нитка) — найпоширеніший б поділу ядер клітин. Під час мітозу два ідентичні набори хромосом, утворені внаслідок реплікації ДНК, розподіляються між двома новими ядрами. Мітозом діляться ядра всіх клітин багатоклітинних організмів, крім гамет[1].

Зазвичай після ядра ділиться й цитоплазма (процес цитокінезу), і в результаті материнська клітина повністю ділиться на дві дочірні. Проте в низці випадків цитокінез не відбувається, і утворені ядра лишаються в одній клітині. Прикладами можуть бути деякі клітини ембріона плодової мухи, гепатоцити та кардіоміоцити ссавців. Якщо ж цитокінез відбувається, він починається в анафазі й закінчується під час або одразу після телофази[1].

Мітоз і цитокінез складають M-фазу клітинного циклу, завдяки якій зберігається сталий каріотип багатоклітинного організму і виду в цілому та відбувається збільшення кількості клітин.

У різних груп еукаріот мітоз відбувається дещо по-різному. Прокаріотичні клітини діляться бінарним поділом, що відмінний від мітозу.

Мітоз — лише одна з частин клітинного циклу, але під час мітозу відбуваються значні клітинні перебудови, тому його ділять на п'ять фаз: профаза, прометафаза, метафаза, анафаза і телофаза. Іноді прометафазу не виокремлюють.

У профазі відбувається конденсація хромосом, клітинний центр ділиться і продукти його поділу розходяться до полюсів ядра, руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу.

У прометафазі каріоплазма і цитоплазма змішуються, хромосоми ще більше ущільнюються, на центромерах утворюються кінетохори, до них приєднуються мікротрубочки веретена поділу.

У метафазі хромосоми розташовуються на екваторі (на рівній відстані від полюсів ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку.

У анафазі з'єднання подвоєних ідентичних хромосом у районі центромери руйнується, хромосоми розділяються і розходяться до різних полюсів клітини.

У телофазі руйнується веретено поділу, утворюється ядерна оболонка навколо дочірніх ядер.

Подвоєння хромосом відбувається ще в інтерфазі, що не є частиною M-фази. В результаті цього в мітоз хромосоми вступають вже подвоєними, такими, що нагадують букву «X» (ідентичні копії материнської хромосоми, сполучені одна з одною в області центромери) (див. п. Мітотична хромосома)

Мітоз. 1 — інтерфаза (не належить мітозу); 2 — профаза, 3 — прометафаза, 4 — метафаза, 5 — анафаза; 6 — телофаза та цитокінез

Объяснение:

З усіх газів, що входять до складу атмосферного повітря, більше значення в природі та житті людини мають кисень і вуглекислий газ.
Кисень необхідний організмам для дихання. За його участю в їх тілі відбувається перетворення складних органічних речовин в менш складні органічні речовини, воду і вуглекислий газ. При цьому звільняється енергія, яка необхідна організмам для життєдіяльності, а вуглекислий газ та інші непотрібні речовини вони видаляють в навколишнє середовище.
Кисень у природі утворюють зелені рослини при створенні ними органічних речовин на світлі з вуглекислого газу і води.
Нестача кисню в повітрі відбивається на життєдіяльності живих організмів. Якщо в повітрі кількість кисню зменшується до 1/3 його частини, то у людини втрачається свідомість, а при зменшенні до 1/4 частини – припиняється дихання і настає смерть.
Людина широко застосовує кисень у своєму житті. Балони, наповнені цим газом, беруть із собою альпіністи, піднімаються високо в гори. У медицині кисень дають для дихання людям при деяких важких захворюваннях, а також під час операцій.
Кисень використовують на заводах. Його вдувають в доменні печі для прискорення виплавки металів. Багато кисню витрачають в газових пальниках, полум’ям яких розрізають і зварюють рейки, металеві труби та ін.
Кисень для промислового використання отримують в основному з повітря, а для проведення лабораторних дослідів – при нагріванні деяких мінеральних речовин, наприклад марганцевокислого калію 

Позвоночные — это группа животных, имеющих внутренний осевой скелет. Он является гибкой, но прочной опорой тела. У большинства позвоночных животных основой скелета является позвоночник, чем и объясняется их название. Позвоночник состоит из большого количества отдельных костей — позвонков. Они соединены между собой прочно, но подвижно. Позвоночник проходит вдоль всего тела животного — от головы до кончика хвоста.

К современным позвоночным животным относят рыб, земноводных, пресмыкающихся, птиц, млекопитающих. На ранних стадиях своего развития все позвоночные животные имеют сходное строение. Это доказывает, что позвоночные животные произошли от общего предка.

По строению и образу жизни позвоночные находятся на более высоком уровпе развития, чем все остальные животные.

Рыбы — водные позвоночные животные, дышащие с жабр. Это самые древние и наиболее разнообразные современные позвоночные животные  Рыбы являются холоднокровными животными.
Тело многих рыб покрыто тонкими, налегающими одна на другую, чешуями. Самая распространённая форма тела у рыб — обтекаемая, как у макрели. Большинство рыб плавает с плавников. Одни плавники проталкивают рыбу вперёд, другие — удерживают тело рыбы в равновесии и изменять направление движения.