Досягнення генетики у медицині

енетика є однією з найпрогресивніших наук природознавства. Генетика-це біологічна наука про спадковість і мінливість організмів і методах управління ними. Центральним поняттям генетики є "ген". Це елементарна одиниця спадковості, що характеризується рядом ознак. В основу генетики лягли закономірності спадковості, виявлені австрійським біологом г. Менделем при проведенні ним серії дослідів по схрещуванню різних сортів гороху.

Основні напрямки досліджень вчених-генетиків:

1. Вивчення молекул нуклеїнових кислот, які є хранителями генетичної інформації кожного виду живого, одиницями спадковості.

2. Дослідження механізмів і закономірностей передачі генетичної інформації.

3. Вивчення механізмів реалізації генетичної інформації в конкретні ознаки і властивості живого.

В даний час генетика підрозділяється на безліч розділів. Залежно від об'єкта дослідження виділяють такі розділи генетики, як генетика людини, генетика рослин, генетика мікроорганізмів та інші.

Ідеї та методи генетики відіграють важливу роль у медицині, сільському господарстві, мікробіологічній промисловості, а також у генетичній інженерії.

Генетика є одним з найбільш перспективних напрямків в сучасній медицині. На сучасному етапі генні технології зробили великий крок вперед, і з, переважно, дослідницького, перетворилися в найпотужніший напрямок, що має велике прикладне значення в медицині. І я впевнена, що це значення з кожним роком зростає.

Завданням медичної генетики є виявлення, вивчення, профілактика і лікування спадкових хвороб, а також розробка шляхів запобігання шкідливого впливу факторів середовища на спадковість людини.

Завдяки успіхам медичної науки і науково-технічним досягненням останніх років зростає відсоток розпізнавання генетично обумовленої патології в структурі захворюваності, смертності та інвалідизації населення. Так, в країнах з розвиненою системою охорони здоров'я генетичні фактори обумовлюють:

80 % розумової відсталості,

70% вродженої сліпоти;

50% вродженої глухоти;

40--50 % спонтанних абортів і викиднів;

20--30% дитячої смертності.

Серед причин госпіталізації дітей в неспеціалізовані лікарні спадкові хвороби становлять від 20 до 40% всіх випадків. Іншими словами, в середньому кожна четверта дитина, що надійшов до лікарні загального профілю, - це дитина зі спадковою патологією. Природно, що серед дітей з розумовою відсталістю, приглухуватістю, глухотою і втратою зору хворих зі спадковими захворюваннями набагато більше.

Людство стикається з новими факторами середовища, ніколи не зустрічалися протягом всієї його еволюції, відчуває все зростаючі навантаження соціального та екологічного характеру, в зв'язку з чим стає більш очевидною раніше прихована генетична мінливість людей, що виявляється у вигляді нових форм патології і широко поширеною патології неінфекційної етіології. Розвиток радіо - і телекомунікацій, поліпшення інфраструктури місць проживання людини (наприклад, розвиток мережі доріг), пов'язані з науково-технічним прогресом, призводять до зміни шлюбної практики, розпаду раніше ізольованих популяцій, істотним змінам міграційних тенденцій населення, що обумовлює значний перерозподіл генів (в тому числі і патологічних) і, отже, призводить до істотної зміни частоти спадкових і неспадкових захворювань у популяціях людини.

Объяснение:

Цепи питания, или трофические цепи, - основа трофической сети. Существует два типа таких цепей - пастбищная и детритная. Первая всегда берет начало с продуцентов - организмов, которые запасать энергию солнечного света - фотосинтезирующие растения. Вторая цепь начинается с редуцентов - разрушителей мёртвой органики. На каждый последующий этап цепи поступает только 10% энергии с предыдущего. Так, продуценту (потребителю готовых органических веществ) 3 порядка, допустим, волку, достанется лишь 0,1% энергии от изначального количества. Это является ограничением для пищевых цепей - в длинных цепочках до последних звеньев не дойдёт практически ничего. Полученную с пищей энергию организмы расходуют на процессы жизнедеятельности - на генерацию тепла, работу мышц и мозга, синтез органических веществ.

Уровни организации живой материи

1. Молекулярный – это уровень сложных органических веществ – белков и нуклеиновых кислот. На этом уровне происходят химические реакции обмена веществ (гликолиз, кроссинговер и т.п.), но молекулы сами по себе еще не могут считаться живыми.

2. Клеточный. На этом уровне возникает жизнь, потому что клетка – минимальная единица, обладающая всеми свойствами живого.

3. Органно-тканевой – характерен только для многоклеточных организмов.

4. Организменный – за счет нервно-гуморальной регуляции и обмена веществ на этом уровне осуществляется гомеостаз, т.е. сохранение постоянства внутренней среды организма.

5. Популяционно-видовой. На этом уровне происходит эволюция, т.е. изменение организмов, связанное с при их к среде обитания под действием естественного отбора. Наименьшей единицей эволюции является популяция.

6. Биогеоценотический (совокупность популяций разных видов, связанных между собой и окружающей неживой природой). На этом уровне происходит  круговорот веществ и превращение энергии, а также  саморегуляция, за счет которой поддерживается устойчивость экосистем и биогеоценозов.

7. Биосферный. На этом уровне происходит  глобальный круговорот веществ и превращение энергии, а так же  взаимодействие живого и неживого вещества планеты.

Свойства живых организмов:

1. Обмен веществ и энергии с окружающей средой (главный признак живого).

2. Раздражимость реагировать на воздействия).

3. Размножение (самовоспроизведение).

Надеюсь Удачи! :)