Корень растения Корень является осевым вегетативным органом растения. Для него характерен неограниченный верхушечный рост и(А) симметрия. В качестве основных функций корня можно назвать(Б) растения в почве, участие ввегетативном размножении, запас синтез(В) питательных веществ. Но самая важная функция, обеспечивающая жизнедеятельность растительного организма почвенное питание, которое осуществляется в процессеактивного всасывания из субстрата воды, содержащей растворённые минеральные соли.ИСписок слов

Корень является осевым вегетативным органом растения. Для него характерен неограниченный верхушечный рост и

радиальная симметрия. В качестве основных функций корня можно назвать

закрепление растения в почве, участие в

вегетативном размножении, запас синтез

биологических активных и питательных веществ. Но самая важная функция,

обеспечивающая жизнедеятельность растительного организма почвенное питание, которое осуществляется в процессе

активного всасывания из субстрата воды, содержащей растворённые минеральные соли.

Відповідь:

Здатність ока до акомодації з віком слабшає. Цей процес починається відразу після народження, поступово посилюється і відчутно виявляється у зрілому віці. Ослаблення здатності до акомодації пов’язане з фізіологічною інволюцією кришталика, унаслідок чого змінюється його фізико-хімічний склад.

Кількість вологи в кришталику зменшується, він стає щільнішим, особливо в ділянці ядра (починає формуватися у 20 років, а в 40 років цей процес завершується), знижується його еластичність. До 60 років ущільнення кришталика практично закінчується.

Вікову зміну акомодації називають пресбіопією (presbyopia; від грец. presbys — старий, ops — зір) — стареча далекозорість. Пресбіопія виявляється після 40 років і характеризується віддаленням найближчої точки ясного зору далі від тієї відстані, на якій людина працює, нише тощо (більше ніж на 33 см), і пацієнт починає зазнавати труднощів при роботі на близькій відстані. При розгляданні дрібних предметів їх доводиться не наближати, а відсувати від ока все далі й далі.Ослаблення акомодаційної здатності ока у зв’язку з віком уперше вивчив Дондерс (Donders) (1860, 1888). Він склав графічну таблицю змін об’єму акомодації з віком, де на осі абсцис зазначено вікові групи, а на осі ординат —  положення найближчої точки ясного зору. Вікове зменшення об’єму акомодації має вигляд правильної кривої. Приблизно в 65 років акомодаційна здатність ока наближається до нуля, і найближча точка ясного зору відсувається у нескінченність. Крім крмвоїзміни положення найближчоїточки ясного зору залежно від віку Дондерс наводить криву зміни положення найдальшої точки ясного зору (r) залежно від віку в еметропів. До 55 років вона проходить по горизонталі, а потім відхиляється донизу у зв’язку з тим, що в осіб похилого віку склерозування кришталика призводить до деякого його сплощення і формування гіперметропії.

Пояснення:

 степной зоне и зоне полупустынь) 
Распространение солончаков связано с территориями, где на их образование влияют минерализованные грунтовые воды и засоленные породы. Солончаки занимают наибольшие площади в пустынях, южной части степей. Обычно солончаки развиваются в котловинах, впадинах, притеррасных частях пойм, по приозерным террасам, берегам морей и соленых озер. 

Основная причина образования солончаков – сильное испарение воды с поверхности почвы при выпотном типе водного режима. Если грунтовые воды минерализованы, то после испарения воды в капиллярах остаются соли, которые постепенно накапливаются. 

Растительность на солончаках отсутствует или очень скудная, представлена специфическими галофитными видами. На сильнозасоленных солончаках встречаются солянки, шведка, на менее засоленных – бескильница, ячмень короткоостый и др. 

Солонцы автоморфные распространены крупными массивами или пятнами среди черноземных и каштановых почв на засоленных породах в условиях пересеченного рельефа, на тех участках, где соленосные породы близко подходят к поверхности, и на древних речных террасах