Організм людини є системую тому що​

Відповідь:

Вегетативне розмноження — тип безстатевого розмноження, при якому з частини материнського організму утворюються ідентичні йому за своїми спадковими ознаками нові особини. Іншими словами, це відтворення цілого організму з його вегетативних частин. Воно ґрунтується на здатності організмів відновлювати відсутні частини тіла — регенерації.

Вегетативне розмноження — типова властивість рослин, яка відрізняє їх від тварин.

Вегетативним розмноженням, називається відтворення рослин з їх вегетативних частин, тобто з частин талому, пагона чи кореня. Найскладніших та найрізноманітніших форм воно досягає в вищих і особливо у квіткових рослин.

В водоростей та грибів відбувається шляхом відділення неспеціалізованих ділянок талома або за до утворення спеціалізованих ділянок.

Серед тварин вегетативне розмноження поширене в нижчих безхребетних (кишковопорожнинних, плоских червів), здійснюється або шляхом ділення, або за до брунькування клітин. При діленні клітин утворюються дві (чи більше) однакові за розмірами дочірні клітини, при брунькуванні — від великої (материнської) клітини або частини організму відбруньковується маленька (брунька).

Пояснення:

Ученые, которые внесли весомый вклад в развитие зоологии
.У. Гарвей (1578—1657) открыл механизм кровообращения; изготовил микроскоп;
1665 г. — Р. Гук описал клеточное строение пробки; ввел термин «клетка»;
1677 г. — А. Левенгук наблюдал под микроскопом (увеличивающим в 300 раз) простейших, бактерии,сперматозоиды;
1826 г. — К. Бэр наблюдал яйцеклетку млекопитающих;
1828 г. — Р. Броун открыл клеточное ядро;

1735 г. — К. Линней создал систему классификации растений и животных;
XVIII в. — в России М. В. Ломоносов и Л.Эйлер создали современный по тем временам микроскоп, позволяющий вести наблюдения за разнообразными биологическими объектами;
1838, 1839 гг. — Т. Шванн, М. Шлейден независимо друг от друга сформулировали клеточную теорию, согласно которой клетки признавались элементарной единицей строения растений и животных;
1858 г. — Р. Вирхов создал учение о клеточной патологии, ввел постулат: «каждая клетка из клетки»;
1859 г. — Ч. Дарвин создал эволюционную теорию;
1865 г. — Г. Мендель открыл закон наследования признаков, что рождению генетики как науки;
1881 г. — Л. Пастер открыл принцип вакцин, заложил основы микробиологии и иммунологии;
1882 г. — И. Мечников сформулировал фагоцитарную теорию, был награжден Нобелевской премией;
1900 г. — К. Ландштейнер открыл группы крови человека, был награжден Нобелевской премией;
1953 г. — Дж. Уотсон и Ф.Крик расшифровали структуры ДНК, были награждены Нобелевской премией.