«Экспорт» тапсырмасы. Төмендегі 2 және 3- диаграммаларда ақша бірлігі ретінде зед, қолданылатын Зедландия* экспорты туралы ақпарат келтірілген.1. 1998 ж. Зедландиядан шығарылған экспорттың, жалпы құны қанша(миллион зедпен)?2. 2000 ж. Зедландиядан экспортталған жеміс шырынының бағасықанша?​

3. Основные свойства живого.

1. Химический состав. Живые организмы состоят из тех же химических элементов, что и неживые, но в организмах есть молекулы веществ, характерных только для живого (нуклеиновые кислоты, белки, липиды).

2. Дискретность и целостность. Любая биологическая система (клетка, организм, вид) состоит из отдельных частей, т.е. дискретна. Взаимодействие этих частей образует целостную систему (например, в состав организма входят отдельные органы).

3. Структурная организация. Все живые системы - это комплекс сложных саморегулирующихся процессов обмена веществ, протекающих в определенном порядке, направленном на поддержание постоянства внутренней среды.

4. Раздражимость и движение. Все живое реагирует на внешние воздействия благодаря свойству раздражимости. Например, растения реагируют на раздражители в виде тропизмов (изменения направления роста по направлению к свету). Животные отвечают на воздействие движением (убегают при виде опасности, движутся к пище и т.п.).

5. Саморегуляция и гомеостаз. Действие раздражителей внешней среды приводит к изменению состояния организма организма противостоять воздействиям среды обеспечивается гомеостазом. Гомеостаз – постоянство внутренней среды организма. Гомеостаз поддерживается координированной деятельностью клеток, тканей и органов организма, что является признаком саморегуляции.

6. Обмен веществ и энергии. Живые организмы – открытые системы, обменивающиеся веществом и энергией с окружающей средой.

7. Самовоспроизведение и самообновление. Самовоспроизведение реализуется через разные формы размножения (бесполое и половое). Самообновление – процесс создания новых клеток и уничтожения лишних в одном организме.

8. Живому организму свойственна наследственность, которая обеспечивается свойствами молекулы ДНК. При этом могут возникнуть нарушения, которые ведут к изменению признаков у потомков - изменчивости.

9. Рост и развитие. Организмы наследуют генетическую информацию о развитии тех или иных признаков от своих родителей. Это происходит во время индивидуального развития – онтогенеза. На определенном этапе онтогенеза осуществляется рост организма – увеличение размеров за счет биосинтеза новых молекул и увеличения количества клеток. Рост сопровождается развитием – необратимым процессом изменений с момента рождения до смерти.

10. Эволюция. Эволюция – процесс развития и изменения жизненных форм, характеризуется повышением уровня организации представителей последующих поколений по сравнению с предшествующими поколениями.

Сталий розвиток – багаторівневе поняття. Його індивідуальний рівень

виходить з того, що будь-які зміни довкілля спричинені діяльністю окремої людини.

Потрібні радикальні зміни індивідуальної свідомості кожної людини щодо

можливих наслідків своєї особистої діяльності. Будь-яка глобальна проблема

людства обов'язково має і свій «індивідуальний вимір».

Локальний рівень проблеми сталого розвитку зумовлений колективним характером

життєдіяльності. Збалансовані взаємини господарства і природи акцентуються

на рівні локальних соціальних інтеграцій – поселень, підприємств. Саме

на цьому рівні формується екологічне підприємництво, екологічні інвестиції.

Національний і глобальний рівні інтегрують індивідуальні, групові й загальнолюдські

аспекти сталого розвитку. Взаємодія населення – господарства –

природи потребує певної регламентації й управління на національному і глобальному

рівнях. Тому Порядок денний на ХХІ ст. названий «основним законом

планети Земля», «кодексом поведінки держав».

Життєва сталість залежить від прийняття людьми зобов'язань пошуку балансу

у відносинах з іншими людьми і з природою, керуючись правилами такі,

що люди повинні ділитися один з одним життєвими благами і піклуватися про

Землю. Людство повинне брати від природи не більш того, що вона може створити.

Це означає прийняття такого життєвого стилю і такого шляху розвитку,

що поважають природу і діють у рамках її обмежень. Це може бути зроблене

без відмови від численних вигод, що приносить сучасна технології, забезпечуючи

функціонування технологій в рамках зазначених обмежень.

15

Принципи сталого розвитку взаємозалежні і взаємопідтримувані. З представлених

нижче принципів, перший – основний, як той, що забезпечує етичну

базу для інших.

Основними принципами сталого розвитку є:

− повага і турбота до всіх живих співтовариств;

− поліпшення якості людського життя;

− збереження життєздатності і розмаїтості Землі;

− забезпечення сталого використання відновлюваних ресурсів;

− мінімізація виснаження невідновлюваних ресурсів;

− зміна індивідуальних позицій і діяльності.

Отже, можна зробити висновок, що для того, щоб дотримуватися принципів

концепції сталого розвитку, реалізувати її, необхідно розпочати з найскладнішого,

на мою думку, рівня, а саме – індивідуального. Кожній людині

необхідно змінити «споживацьке» ставлення, почати думати про навколишнє

середовище, людей навколо та майбутні покоління. Адже досягти спільної мети

можна лише за умови об’єднання зусиль всіх людей, які мають усвідомити загрозу

для подальшого життя на Землі, а відтак докорінно змінити, перш за все,

свій світогляд та свої дії.