Биология) 1) Почему белого и гималайского медведей относят к разным видам, но одному роду? 2) Что явилось причиной появления разных признаков у медведей? Объясните с точки зрения эволюции. Дайте полные ответы​

1. Схожие виды соединяются воединыжды в один род.  Сходство у коричневого и белоснежного медведей заключается в отличие от иных представителей псообразных более приземистым телосложением. Эти медведи в еде всеядны, хорошо лазают и плавают, могут живо бежать, стоят и проходят краткие расстояния на задних лапах. У обоих краткий хвост, длинноватая и густая шерсть, превосходное чутье и слух. Охотятся вечером либо на рассвете. Побаиваются человека, но могут быть небезопасными для человека белоснежный медведь и медведь гризли. Они невосприимчивы к укусам пчёл. В природе природных недругов почти не имеют. Различия их видны во внешнем строении: цвет шерсти, места обитания, коричневый медведь наземное животное; белоснежный медведь ведёт полуводный образ жизни. По нраву питания медведи всеядные, но белоснежный медведь кормится почти необыкновенно мясом, а коричневый ест и растительную еду (коренья, ягоды). Коричневый зимой впадает в спячку, а белый нет. У белого медведя в зимний сон впадают беременные самки. Голова белого медведя небольшая; рожа тесная, в профиль слабо горбоносая. Шейка у него длиннее, чем у иных медведей. Ушные раковины маленькие, округленные, слабо выдаются из зимнего меха. Головной мозг крупнее, чем у бурого медведя. Его большие полушария отличаются трудной топографией борозд и извилин,

2. Белый медведь произошёл от того же предка, что и коричневый. Только в процессе эволюции полярный медведь при к жизни в грозных условиях среди льдов. Изучение по ископаемым останкам эволюции белоснежных и бурых медведей, указывает расхождение их генетических линий около 600 тысяч лет вспять и гибридизацию в позднем плейстоцене. Когда обыденный медведь появился в заснеженной территории в условиях мороза, в поколении этих медведей начал закрепляться ген, отвечающий за белоснежную расцветку медведя (чтобы слиться со снегом). В последующем полезные к холодным условиям среды мутации закрепились в генотипе.  

Объяснение:

1. Сходные виды объединяются в один род.  Сходство у бурого и белого медведей заключается в отличие от других представителей псообразных более коренастым телосложением. Эти медведи в пище всеядны, хорошо лазают и плавают, могут быстро бегать, стоят и проходят короткие расстояния на задних лапах. У обоих короткий хвост, длинная и густая шерсть, хорошее обоняние и слух. Охотятся вечером или на рассвете. Боятся человека, но могут быть опасными для человека белый медведь и медведь гризли.

2. Белый медведь произошёл от того же предка, что и бурый. Только в процессе эволюции полярный медведь при к жизни в суровых условиях среди льдов. Изучение по ископаемым останкам эволюции белых и бурых медведей, показывает расхождение их генетических линий около 600 тысяч лет назад и гибридизацию в позднем плейстоцене.

При токсикомании человек употребляет химические соединения с галлюциногенным и опьяняющим действием введения их в организм — через лёгкие, путём вдыхания паров. Таким образом, токсическое соединение напрямую воздействует на головной мозг, отравляя его и вызывая гибель нервных клеток — нейронов, в результате чего и наступает опьянение. При других введения это химическое соединение обычно слишком токсично или не даёт галлюциногенного эффекта.

Для токсикомании используются пятновыводители, хлороформ, ацетон, бензин, лаки, краски. Эффект опьянения возникает благодаря содержанию в них ароматических и алифатических углеводородов.

Основной вред токсикомании заключается в том, что эти продукты очень токсичны и вызывают сильное отравление.

Вначале при вдыхании наблюдается приступы веселья, становиться легко и приятно, проблемы исчезают сами собой. Дальнейший эффект заключается в возникновении выраженных галлюцинаций. Они могут быть очень красочными и отличаются разнообразием. На этом этапе у человека полностью теряется ощущение реальности и объективное ее восприятие. Видения не всегда бывают интересными и приятными, некоторые из них носят очень страшный характер, но при этом воспринимаются токсикоманом как настоящая жизнь. Бывали случаи, когда ребенку казалось, что за ним гонится чудовище, и он от него, выпрыгивал из окна.

Затем на первый план выступают признаки отравления. Проявляются они в выраженной головной боли, тошноте, сильным рвотным позывам, головокружении. Заторможенность и затруднение дыхания сигнализируют об отмирании клеток мозга. Сильное отравление может вызвать кому и привести к летальному исходу.

При постоянном применении такие вещества вызывать привыкание. Изменения возникают уже через пару месяцев от начала использования ингаляционных средств. У токсикоманов пропадает интерес к учебе или работе, они начинают уходить из дому. В отличие от наркоманов, которые чаще всего предпочитают единение, токсикоманы любят собираться вместе. Обычно это происходит по месту жительства.

ответ: Людина, як біосоціальний вид.

Людина – це біосоціальна істота, яка органічно поєднує у своїй життєдіяльності фізичний, практичний і духовний снування і яка спроможна цілеспрямовано удосконалювати світ і саму себе, керуючись при цьому засадами істини, добра і зла. Людина є соціальною істотою, а тому суть людини не є абстрактна, приналежна окремому індивід. У своїй дійсності вона є сукупністю усіх суспільних відносин.

Тільки суспільні відносини роблять людину людиною. Соціалізація біологічного виду homo sapiens призвела до появи людини як соціального об’єкту дослідження, і взагалі появі суспільства як воно є.

Якою є людина від природи: доброю, злою, ніякою..?

Людська природа складається з компонентів добра і зла. Людина не може бути байдужою до будь-чого. Коли людина народжується вона є індивідом з усіма якостями, і добрими і поганими. У процесі розвитку у неї більш виділяються ті якості, які допомагають їй жити та виживати, а це вже індивідуальність людини.

Людська природа залежить від соціальних обставин у яких житиме людина. Тому наскільки даний конкретний індивід буде доброю чи поганою людиною більше залежить від соціального навколишнього середовища.

Чи змінюється людська природа?

У процесі індивідуальної еволюції людина змінюється і змінюється людська природа. Здатність по-людські відноситись до миру та до іншим людям, трудитися, спілкуватися з оточуючими, мислити, здатність до почуттів та естетичних переживань – ці всі якості склалися у процесі соціалізації індивіда. Вони формуються в результаті приналежності людини до системи суспільних відносин і формує людську культуру.

Людина може змінювати свою природу, але якщо їй це треба. Тобто можна сказати, що таким чином вона пристосовується до навколишнього середовища і завдяки цьому людина перевіряє свої вміння та навики.

Людина, як частина природи повинна підпорядковуватись її законам, а не намагатись їх змінити (ойкуменічний світогляд).

Людина розумна − біологічний вид. 3 матеріалістичного погляду людина - природний продукт тривалого розвитку живої природи від до складного, тобто виникла в результаті еволюції (антропогенезу). Вона має багато спільного з тваринами: риси будови, розвиток, фізіологію, біохімію, спадковість. Людина, як і всі інші ссавці, не має будь – яких суттєвих відмін ( анатомічних або генетичних, а також особливостей росту та розвитку), які б не були зумовлені еволюцією нижчих приматів. Становлення людини – результат не лише біологічної еволюції, а й розвитку соціального середовища. Людина як біологічний вид належить до типу Хордових, підтипу Хребетних, класу Ссавців, ряду Приматів, підряду Людиноподібних, секції Вузьконосих, надродини Вищих вузьконосих, родини Гомінідів, роду Людини, виду Homo sapiens.

Перші сучасні люди або неоантропи з'явилися вони близько 40 тис років тому і відносилися вже до виду Homo sapiens − людина розумна Об'єм головного мозку у них був таким же, як і в наших сучасників − 1500−1800см3, зріст − 170−180 см. Знахідки неоантропів були зроблені в різних місцях земної кулі, в тому числі і на території бувшого Радянського Союзу. Найбільш відомі з них, які зроблені у Франції поблизу містечка Кро − Маньйон,− кроманьйонці. Цей етап еволюції людини характеризується трьома основними особливостями:

− припиненням біологічної і початком соціальної еволюції; формуванням основних рас;

− високим рівнем розвитку культури, який характеризується обробкою не лише кам'яних знарядь пращ, а й прикрас, кам’яних фігур, малюнків. Все це свідчить про появу на цій стадії абстрактного мислення.

Объяснение: