Бөліктерді не деп атаймыз​

Платформа (фр. plate – жайпақ, forme — форма) — геологияда қозғалмалығы біршама аз, жазық немесе үстірт тәрізді бедерлі, екі жікқабатты құрылымдық қабаттан – іргетастан және шөгінді тыстан тұратын жер қыртысының кең ауқымды атырабы. Жер бетінде іргетастық көрініс беретін бөліктерді қалқандар дейді. Шөгінді тыспен көмкерілген тұстарын тақта деп атайды. Архей мен протерозойда қалыптасқан ежелгі платформа (Шығыс Еуропа, Сібір) және ігретасы палеозой мен мезозой тау жыныстарьшан құралған жас платформа (Батыс Сібір, Скиф, Тұран) деп ажыратылады; кристалды тақтатастардан, гнейстерден, эффузивті жыныстардан және тағы басқалар. күшті метаморфозданған архейлік жыныстардан құралған жер қабығының көлемді берік алабы.[1]

Насінина, плід, їх будова. Типи плодів та х поширення

Утворення плодів. Плід складається з насіння (одного чи кількох), оточеного оплоднем. Біологічне значення плодів у житті покритонасінних рослин полягає у захисті насіння від несприятливих впливів довкілля та сприяє його розповсюдженню. За формою, розмірами, забарвленням і кількістю насіння плоди дуже різноманітні. Залежно від вмісту води вони поділяються на сухі (у ліщини, соняшника) та соковиті (у вишні, помідорів). Квітка з однією маточкою утворює один простий плід (у абрикоса, пшениці), за наявності в квітці декількох маточок виникає збірний, або складний, плід (у малини, ожини), при дуже щільних суцвіттях утворюється супліддя (шовковиця, ананас).

Соковиті плоди: Ягода — багатонасінний плід із соковитим внутрішнім і середнім шаром та зовнішньою шкіркою (помідор, смородина, аґрус).

Яблуко — багатонасінний плід, соковита частина якого утворена не тільки стінками зав’язі, а й квітколожем (яблуня, груша, горобина).

Гарбузина — соковиті, середній і внутрішній шари вкриті твердим зовнішнім (гарбуз, диня, огірок).

Кістянка — має внутрішній здерев’янілий шар оплодня, соковитий середній та шкірочку (вишня, абрикос, мигдаль).

Сухі плоди: Біб — розкривається по верхньому і нижньому швах двома стулками, без перегородки всередині, насінини прикріплені до двох половинок (горох, соя).

Стручок — розкривається на дві стулки, насіння прикріплене до плівчастої перетинки всередині плоду (редька, капуста).

Коробочка — багатонасінний плід, розкривається різними кришечкою — у блекоти, зубчиками — у маку, щілинками — у дурману та ін.

Горіх — плід з твердим, здерев’янілим оплоднем з насіниною всередині (ліщина).

Жолудь — зі здерев’янілим більш м’яким оплоднем (дуб).

Зернівка — шкірястий оплодень міцно зростається з насіниною (пшениця, ячмінь).

Сім’янка — шкірястий оплодень не зростається з насіниною (соняшник, кульбаба, лопух).

Плоди бувають розкривні (блекота, мак, квасоля) та нерозкривні (ліщина, соняшник). У багатьох плодів є різні вирости (голочки, шипи), які не тільки захищають, а й сприяють розповсюдженню. Розповсюджуватись плоди і насіння можуть:

• вітром (плоди клена, ясеня — з крильцями; кульбаби — з «парашутиком»; будяка — з крильцями);

• водою (водяний горіх, кокосова пальма та ін.);

• за до тварин: при поїданні соковитих плодів насіння не перетравлюється і викидається разом з екскрементами; горіхи, жолуді розносяться білками, бурундуками; чіпкі плоди розносяться на шерсті тварин, на одягу людини (череда, лопух, гравілат);

• саморозкидання — характерне для розрив-трави, жовтої акації, скаженого огірка.

Плоди та насіння слугують основою живлення багатьох рослиноїдних тварин, вони застосовуються у господарстві людини, а деякі з них споживає людина.

1.Какова роль устьиц в жизни растения? Где они располагаются? Через устьица испаряется вода, с них внутрь поступает углекислый газ а выходит кислород. Они находятся на нижнем или на верхнем слое эпидермиса листа.
2. У большинства растений при прорастании очень быстро появляются листья. Чем это можно объяснить? Растение должно питаться, как и любой другой организм, а часть очень нужных ему веществ оно получают через листья (из-за фотосинтеза). Поэтому, чтобы не умереть, растение пытается как можно быстрее выпустить листья.
3.У растений полупустынь, прерий устьица открываются не днем, а ночью. Чем это можно объяснить? Растение в полупустыне и прерии экономит воду, поскольку из-за жары её испаряется очень много. А поскольку она испаряется именно через устьица, то если он их откроет днём, испарится большое количество воды. Ночью не так жарко, и испарится небольшое количество драгоценной воды.