Обмен определенными участками между гомологичными хромосомами во время конъюгации последних в профазе первого деления метода

ответ: в мейозе этот процесс называется кроссинговер

объяснение:

Лишайники  —  це особлива група організмів. їх тіло  представлене сланню  —  вутворенні слані беруть участь гриби та водорості. форма тіла лишайників буває накипною, листуватою та кущистою.  накипні  лишайники як тоненькі плівочки на камінні, корі дерев тощо. це дуже невибагливі організми, які можуть мешкати на голих скелях.  листуваті  лишайники мають вигляд пластиночки, трохи піднятої над поверхнею (стінна золотянка). слань  кущистих  лишайників нагадує маленький кущик. вони можуть оселятися на корі дерев, на ґрунті, багато їх у  тунд­рі, у  горах. як цілісний організм лишайники розмножуються вегетативно  —  окремими ділянками слані, в  яких серед гіфів гриба розміщені клітини водоростей. водорість і  гриб улишайниках можуть розмножуватись окремо. тривалий час вважали, що лишайник  —  ідеальний приклад взаємовигідного співжиття двох різних організмів. водорість постачає органічні речовини грибу, авін їй, у  свою чергу, воду змінеральними речовинами. однак зараз учені довели, що гриб у  лишайнику паразитує на водорості (хоча паразитизм пом’якшений), пригнічуючи її життєдіяльність. водорість лишайників може самостійно існувати, гриб  —  гине. лишайники поширені скрізь — від тропіків до холодних областей суходолу. живуть лишайники довго (сотні та тисячі років); щорічний їх приріст  —  від декількох часток міліметра до декількох міліметрів. оселяючись у  місцях, де немає ґрунту (на скелях, камінні, пісках), лишайники беруть безпосередню участь вутворенні первісних ґрунтів істворюють умови для оселення інших організмів. лишайники є  поживою для багатьох тварин, як безхребетних, так і  хребетних—  північних оленів та інших. у промисловості злишайників видобувають спирт, цукор, барвники, деякі лікарські речовини. отримуючи основні речовини з  повітря, лишайники не витримують його забруднення. вони єпоказниками чистоти повітря

Гормо́ны    —  биологически  активные вещества органической природы, вырабатывающиеся в специализированных клетках желёз внутренней секреции, поступающие в  кровь, связывающиеся с рецепторами клеток-мишеней и оказывающие регулирующее влияние на обмен веществ и    функции. гормоны служат гуморальными (переносимыми с кровью)  регуляторами  определённых процессов в различных органах. существуют и другие определения, согласно которым трактовка понятия «гормон» более широка:   «сигнальные вещества, вырабатываемые клетками тела и влияющие на клетки других частей тела». это определение представляется предпочтительным, так как охватывает многие традиционно причисляемые к гормонам вещества: гормоны животных, лишённых кровеносной системы (например, экдизоны круглых  червей  и гормоны  позвоночных, которые вырабатываются не в эндокринных железах (простагландины,  эритропоэтин  и а также  гормоны растений.