Більшість інформації про ранню історію держави східних слов'ян ми знаємо з «Повісті минулих літ». Його створив Нестор Літописець у ХІІ ст.
Слов'яни майже не залишили про себе писемних згадок. З візантійських джерел ми знаємо, що вони жили племенами за принципами «військової демократії». До східнослов'янських племінних союзів у VIII-IX ст., за свідченнями Нестора, належали: поляни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати.
На становлення Київської держави вплинула політична самоорганізація племінних об'єднань та проникнення в Східну Європу вихідців із Скандинавії (варягів). Вони свого часу проклали знаменитий торговельний шлях «із варягів у греки». Це траса між Чорним та Балтійським морями. Вона починалася на Скандинавському півострові і закінчувалася в Константинополі (Візантії).
Більшість інформації про ранню історію держави східних слов'ян ми знаємо з «Повісті минулих літ». Його створив Нестор Літописець у ХІІ ст.
Слов'яни майже не залишили про себе писемних згадок. З візантійських джерел ми знаємо, що вони жили племенами за принципами «військової демократії». До східнослов'янських племінних союзів у VIII-IX ст., за свідченнями Нестора, належали: поляни, древляни, сіверяни, волиняни, уличі, тиверці, білі хорвати.
На становлення Київської держави вплинула політична самоорганізація племінних об'єднань та проникнення в Східну Європу вихідців із Скандинавії (варягів). Вони свого часу проклали знаменитий торговельний шлях «із варягів у греки». Це траса між Чорним та Балтійським морями. Вона починалася на Скандинавському півострові і закінчувалася в Константинополі (Візантії).