1) Який тип мінливості організмів не пов'язаний зі зміною генотипу? 2) Чи можливо використовувати модифікаційну мінливість для створення нових порід тварин? 3) Яке значення має модифікаційна мінливість для еволюції? 4) Наведіть приклади якісних та кількісних ознак організму? 5) Коріння кульбаби розрізали навпіл, одну половину вирощували на лузі, а іншу – в горах. Насіння рослин, що виросли (маленького в горах і крупного на лузі), посіяли разом на лузі. Який очікується результат? 6) Породистих телят утримували в поганих умовах, корови зросли низькорослими і замість очікуваних 5000 кг молока давали 1000 кг молока на рік. Скільки молока будуть давати їх нащадки, якщо опиняться в добрих умовах? 7) Визначить форму мінливості, яка характеризує наведені приклади: а) поява коротконогий вівці в стаді овець з нормальними кінцівками; б) поява миші-альбіноса серед сірих мишей; в) формування у рослини стрілолиста різних форм листя у воді і на повітрі; г) прояв у дітей кольору очей одного з батьків; д) зміна розміру бульб картоплі при нестачі вологи; є) більші розміри пташеняти, якому дістається більше їжі. 8) Оберіть ті захворювання, які є прикладом модифікаційної мінливості: гемофілія, дальтонізм, рахіт, цинга.

Бионика как одно из направлений биологии и кибернетики

Бионика (от греч. biоn — элемент жизни, ячейка жизни или, точнее, элемент биологической системы) — одно из направлений биологии и кибернетики, изучающее особенности строения и жизнедеятельности организмов в целях создания более совершенных технических систем или устройств, характеристики которых приближаются к характеристикам живых систем. Датой рождения бионики считается 13 сентября 1960 г. В этот день открылся первый международный симпозиум на тему «Живые прототипы искусственных систем — ключ к новой технике». Но и до официального признания бионика как таковая была известна. Изобретатели уже давно обращали внимание на различные явления природы, закономерности ее развития и находили правильные решения технических задач. Крупнейший русский специалист по аэродинамике М.К. Тихомиров отмечал, что природа иногда так нам что самые сложные задачи решаются с поразительной быстротой».

И в этом нет ничего удивительного. В процессе последовательного, беспощадного естественного отбора природа тысячелетиями совершенствовала свои системы, оттачивала отдельные органы животных. В жестокой борьбе за существование выживали и давали потомство только самые совершенные формы организмов. В итоге столь продолжительной эволюции природа создала на Земле гигантскую сокровищницу, в которой не счесть изумительных образцов «живых инженерных систем», функционирующих очень точно, надежно и экономично, отличающихся поразительной целесообразностью и гармоничностью действий реагировать на тончайшие изменения многочисленных факторов внешней среды, запоминать и учитывать эти изменения, отвечать на них многообразными при реакциями. У природы для этого было много времени, а человек, создающий современные машины, должен решать технические задачи за короткий срок, за десятилетия, даже годы.