ярусность - расчлененность биоценоза и агроценоза на слои, ярусы, пологи, биогоризонты, т. е. структурные или функциональные части, имеющие различную степень сомкнутости и принимающие различное участие в ассимиляции и аккумуляции веществ и энергии. ярусность будем отмечать "я." надземная "я ." - результат отбора видов , способных произрастать совместно , используя различные горизонты надземной среды . "я ." наиболее хорошо выражена в лесах умеренного пояса . в них различают ярусы: древесный (иногда их 2 ), кустарниковый, травяной или травяно-кустарничковый , моховой или лишайниковый . "я." могут быть образованы одним или двумя и более , в том числе относящимися к различным экобиоморфам , например древесный ярус из хвойных и листопадных деревьев в смешанных лесах . ярусы выделяют , когда входящие в их состав растения достаточносомкнуты . каждый ярус характеризуется особыми условиями среды (особенным световым и температурным режимом и пр эпифиты и лианы — внеярусные растения.молодые и угнетённые особи высокорослых растений , как правило , относят к ярусу , вкотором расположены их деятельные органы . в некоторых типах фитоценозов (большинство травяных , определённые типы тропических дождевых и широколиственных лесов ) "я ." отсутствует или выражена слабо . отсутствие "я ." или её слабая выраженность - также существенный признак структуры фитоценозов . ярусы формируются в процессе становления фитоценозов , а в дальнейшем или представляют достаточно устойчивое образование (например , "я" ели в еловых лесах ), или подвержены изменениям в течение вегетационного сезона (например , ярусы , образованные травами или листопадными деревьями ), а иногда от года к году (травяные полидоминантные ярусы ). в зависимости от глубины укоренения растений в фитоценозах иногда различают "я." подземную . однако отчётливо выделить можно один ярус и лишь редко , например на солонцах или в аридных районах , в местах с близким залеганием грунтовых вод,выявляется второй ярус скопления поглощающих корней в почве , увлажненной грунтовыми .
Панков1101
15.02.2020
Життя людини тісно пов’язане з навколишньою природою. цей зв’язок існує з часу виникнення людини. життя на землі стало б неможливим, якби не було безперервного процесу фотосинтезу, що відбувається в зелених рослинах. рослинність- основний стабілізатор вуглецево-кисневого повітряного басейну. щорічно атмосфери внаслідок фотосинтетичної діяльності зелені рослини засвоюють 160— 170 млрд т вуглекислого газу і виділяють близько 460 млрд т кисню. будучи най- гільш важливим компонентом живої природи, рослини забезпечують нормальний біологічний кругообіг речовин у біосфері, збагачують повітря киснем і накопичують органічні речовини, необхідні для життя людини і тварин. зелені насадження значно знижують рівень вуличного шуму за рахунок погли¬нання листками звукової енергії. благодійно впливає на здоров'я людини і зелений колір рослин - він менше втомлює очі, знижує зорове напруження, діє заспокійливо на нервову систему. сприятливо діє на організм людини приємний запах квітів лісу, парків, садів, а також шелест листя. важливу роль відіграє естетичний та психологіч¬ний вплив рослин на людину. проте найважливіша роль зелених рослин - у створенні продуктів харчування для людини, кормів для тварин. багато видів рослин людина використовує як сирови¬ну для промисловості. у господарській діяльності людини важливу роль відіграють продукти рослинного походження (корисні копалини) - кам'яне та буре вугілля, го¬рючі сланці, торф, нафта, сапропель. у процесі фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вугле¬кислий газ. таким чином, зелені рослини забезпечують життя на землі, відіграючи на ній, за словами к.а. тимірязєва, роль космічного фактора. так, за сонячний день 1 га лісу виділяє до 200 кг кисню, поглинаючи при цьому 220-280 кг вуглекислого газу а за рік 0,3 га лісу дає в середньому річну потребу в кисні однієї людини (близько 400 кг), 1 га лісу за рік поглинає до 20 тонн вуглекислого газу. частина виділеного рослинами кисню перетворюється на озон, який екранує землю від жорсткого ультрафіолетового опромінення. рослинність здійснює вели¬кий вплив на клімат, водойми (регулює стік і випаровування), тваринний світ та інші елементи біосфери, з якими вона тісно взаємопов'язана. серед величезної кількості рослин у природі виділяються два основні типи- деревна і трав'яна рослинність. деревна рослинність використовується в лісовом\ господарстві і лісовій промисловості. природна трав'яниста рослинність (луки і па¬совища)- важлива кормова база тваринництва. природні кормові угіддя займають приблизно 20 % площі суші, тобто більш як 3 млрд га, або вдвоє більше, ніж рілля. високопродуктивні луки і пасовища можуть давати 20-30 ц/га сіна. рослини утворюють угруповання, які є середовищем існування тварин та інших організмів. як природний ресурс на першому місці стоїть лісова рослинність, що є осно¬вною і найбільш давньою за походженням природною рослинністю на землі. ліс - акумулятор живої речовини, який впливає на рівень кисневого і вуглецевого . найбільші лісисті регіони світу "виробляють" близько 50 % кисню, який надходить в атмосферу. отже, значення рослинності в житті людини дуже велике. рослинність формує середовище, необхідне для життя людини