Охарактеризуйте стратегии выживания организмов.

    ярусность -  расчлененность биоценоза и агроценоза на слои, ярусы, пологи, биогоризонты, т. е. структурные или функциональные части, имеющие различную степень сомкнутости и принимающие различное участие в ассимиляции и аккумуляции веществ и энергии.    ярусность будем отмечать "я."      надземная  "я ."  -  результат  отбора  видов ,  способных  произрастать  совместно ,  используя  различные  горизонты надземной среды .   "я ."  наиболее  хорошо  выражена  в  лесах  умеренного  пояса .  в  них  различают  ярусы:   древесный   (иногда  их  2 ),  кустарниковый,  травяной  или  травяно-кустарничковый ,  моховой  или  лишайниковый .  "я."  могут  быть  образованы  одним  или  двумя  и  более  ,  в  том  числе  относящимися  к  различным  экобиоморфам ,  например  древесный  ярус  из  хвойных  и  листопадных  деревьев  в  смешанных  лесах .  ярусы  выделяют ,  когда  входящие  в  их  состав  растения  достаточносомкнуты .  каждый  ярус  характеризуется  особыми  условиями  среды   (особенным  световым  и  температурным  режимом  и  пр   эпифиты  и  лианы   —  внеярусные  растения.молодые  и  угнетённые  особи  высокорослых  растений ,  как  правило ,  относят  к  ярусу ,  вкотором  расположены  их  деятельные  органы .  в  некоторых  типах  фитоценозов  (большинство  травяных ,  определённые  типы  тропических  дождевых  и  широколиственных  лесов )  "я ."  отсутствует  или  выражена  слабо .  отсутствие  "я ."  или  её  слабая  выраженность   -  также  существенный  признак  структуры  фитоценозов .  ярусы  формируются  в  процессе  становления  фитоценозов ,  а  в  дальнейшем  или  представляют  достаточно  устойчивое  образование   (например ,  "я"  ели  в  еловых  лесах ),  или  подвержены  изменениям  в  течение  вегетационного  сезона   (например ,  ярусы ,  образованные  травами  или  листопадными  деревьями ),  а  иногда  от  года  к  году   (травяные  полидоминантные  ярусы ).  в  зависимости  от  глубины  укоренения  растений  в  фитоценозах  иногда  различают  "я."  подземную .  однако  отчётливо  выделить  можно  один  ярус  и  лишь  редко ,  например  на  солонцах  или  в  аридных  районах ,  в  местах  с  близким  залеганием  грунтовых  вод,выявляется  второй  ярус  скопления  поглощающих  корней  в  почве ,  увлажненной  грунтовыми  .

Життя людини тісно пов’язане з навколишньою природою. цей зв’язок існує з часу виникнення людини. життя на землі стало б неможливим, якби не було безперервного процесу фотосинтезу, що відбувається в зелених рослинах. рослинність- основний стабілізатор вуглецево-кисневого повітряного басейну. щорічно атмосфери внаслідок фотосинтетичної діяльності зелені рослини засвоюють 160— 170 млрд т вуглекислого газу і виділяють близько 460 млрд т кисню. будучи най- гільш важливим компонентом живої природи, рослини забезпечують нормальний біологічний кругообіг речовин у біосфері, збагачують повітря киснем і накопичують органічні речовини, необхідні для життя людини і тварин. зелені насадження значно знижують рівень вуличного шуму за рахунок погли¬нання листками звукової енергії. благодійно впливає на здоров'я людини і зелений колір рослин - він менше втомлює очі, знижує зорове напруження, діє заспокійливо на нервову систему. сприятливо діє на організм людини приємний запах квітів лісу, парків, садів, а також шелест листя. важливу роль відіграє естетичний та психологіч¬ний вплив рослин на людину. проте найважливіша роль зелених рослин - у створенні продуктів харчування для людини, кормів для тварин. багато видів рослин людина використовує як сирови¬ну для промисловості. у господарській діяльності людини важливу роль відіграють продукти рослинного походження (корисні копалини) - кам'яне та буре вугілля, го¬рючі сланці, торф, нафта, сапропель. у процесі фотосинтезу в атмосферу виділяється кисень, а поглинається вугле¬кислий газ. таким чином, зелені рослини забезпечують життя на землі, відіграючи на ній, за словами к.а. тимірязєва, роль космічного фактора. так, за сонячний день 1 га лісу виділяє до 200 кг кисню, поглинаючи при цьому 220-280 кг вуглекислого газу а за рік 0,3 га лісу дає в середньому річну потребу в кисні однієї людини (близько 400 кг), 1 га лісу за рік поглинає до 20 тонн вуглекислого газу. частина виділеного рослинами кисню перетворюється на озон, який екранує землю від жорсткого ультрафіолетового опромінення. рослинність здійснює вели¬кий вплив на клімат, водойми (регулює стік і випаровування), тваринний світ та інші елементи біосфери, з якими вона тісно взаємопов'язана. серед величезної кількості рослин у природі виділяються два основні типи- деревна і трав'яна рослинність. деревна рослинність використовується в лісовом\ господарстві і лісовій промисловості. природна трав'яниста рослинність (луки і па¬совища)- важлива кормова база тваринництва. природні кормові угіддя займають приблизно 20 % площі суші, тобто більш як 3 млрд га, або вдвоє більше, ніж рілля. високопродуктивні луки і пасовища можуть давати 20-30 ц/га сіна. рослини утворюють угруповання, які є середовищем існування тварин та інших організмів. як природний ресурс на першому місці стоїть лісова рослинність, що є осно¬вною і найбільш давньою за походженням природною рослинністю на землі. ліс - акумулятор живої речовини, який впливає на рівень кисневого і вуглецевого . найбільші лісисті регіони світу "виробляють" близько 50 % кисню, який надходить в атмосферу. отже, значення рослинності в житті людини дуже велике. рослинність формує середовище, необхідне для життя людини