Які є види пам'яті.наведи приклад

в залежності від того, що запам’ятовується і відтворюється, розрізняють за змістом чотири види пам’яті: образну, словесно-логічну, рухову та емоційну.

образна – виявляється в запам’ятовуванні образів, уявлень конкретних предметів, явищ, їх властивостей, наочно даних зв’язків і відносин між ними.

залежно від того, якими аналізаторами сприймаються об’єкти при їх запам’ятовуванні, образна пам’ять буває зоровою, слуховою, тактильною, нюховою тощо.

словесно-логічна – це думки, поняття, судження, умовиводи, які відображають предмети і явища в їх істотних зв’язках і відносинах, у загальних властивостях.

думки не існують без мови, тому така пам’ять і називається словесно-логічною.

словесно-логічна пам’ять – специфічно людська пам’ять, на відміну від образної, рухової та емоційної, яка є і у тварин.

рухова – виявляється в запам’ятовуванні та відтворенні людиною своїх рухів.

емоційна – виявляється в запам’ятовуванні людиною своїх емоцій та почуттів. запам’ятовуються не стільки самі емоції, скільки предмети та явища, що їх викликають.

за тривалістю розрізняють такі види пам’яті: короткочасна, довгочасна, оперативна.

короткочасна – характеризується швидким запам’ятовуванням матеріалу, його відтворенням і нетривалим зберіганням.

довготривала – виявляється в процесі набування й закріплення знань, умінь і навичок, розрахованих на тривале зберігання та наступне використання в діяльності людини.

оперативна – забезпечує запам’ятовування і відтворення оперативної інформації, потрібної для використання в поточній діяльності.

за способом запам’ятовування пам’ять буває: мимовільна та довільна.

мимовільна – пам’ять, коли ми щось запам’ятовуємо та відтворюємо, не ставлячи перед собою спеціальної мети щось запам’ятати або відтворити.

довільна – пам’ять, коли ставимо собі за мету щось запам’ятати або пригадати.

умовами успішного запам’ятовування є:

багаторазове, розумно організоване й систематичне повторення, а не механічне, що визначається лише кількістю повторень;

розбиття матеріалу на частини, виокремлення в ньому смислових одиниць;

розуміння тощо.

залежно від міри розуміння запам’ятовуваного матеріалу довільне запам’ятовування буває механічним і смисловим (логічним).

механічне – здійснюється без розуміння суті матеріалу. воно призводить до формального засвоєння знань.

смислове (логічне) – спирається на розуміння суті матеріалу.

умовами успіху довільного запам’ятовування є дієвий характер засвоєння знань, інтерес до матеріалу, його важливість, установка на запам’ятовування тощо.

Кроманьонцы — ранние представители вида Человек разумный (Homo sapiens sapiens). Они  жили около 40–12 тысяч лет назад и были похожи на современного человека.

По сравнению с неандертальцами у кроманьонцев был менее массивный скелет. Рост  достигал 180 см. Объём мозга человека разумного составлял 1400–1900 см³. Мозговой отдел черепа преобладал над лицевым. Лоб был прямым, имел высокий свод. Подбородок был выступающим. У кроманьонцев сформировалась прямая походка. Их внешний облик не отличался от облика современного человека.

Объяснение:

Відповідь:

Одна з найбільш важлівих функцій живого організму - властівість реагуваті на Зміни навколишнього середовища, что називаэться подразненням. Найвищого розвитку передача подразнень досягає у тварин та людей, что мають Спеціалізовані Клітини, які утворюють нервими тканинами. Нервові тканини-нейрони пристосовані до швидкої й спеціфічної ВІДПОВІДІ на різноманітні подразнення, что потрапляють із зовнішнього середовища і тканин самого організму. Отримання та передача подразнень відбувається за до електричних імпульсів, які поширюються Певним шляхами. У процесі ембріонального розвитку з тіла нервової Клітини виростає довгий відросток - аксон. У дорослої людини довжина аксона может досягати 1-1,5 м при товщині 0,01 мм.

Пояснення: