Развития органического мира. многообразие живых организмов.заранее ​

Бактерії  поширені повсюдно: в повітрі, у воді, в грунті, в живих організмах. бактерії були виявлені навіть на дні океану на глибині декількох кілометрів, в термальних джерелах, температура води яких досягає 90 градусів, в нафтоносних пластах, тобто вони здатні існувати в таких умовах, де інші живі організми не зустрічаються взагалі. завдяки  життєдіяльності  грунтових бактерій спільно з іншими організмами -  рослинами,  грибами  - забезпечується родючість грунту. в 1 грамі чорнозему міститься близько 10 мільярдів бактерій. вони органічні речовини, що залишилися від мертвих тварин і рослин, які потрапляють в грунт. завдяки цьому, утворюються неорганічні речовини, які пізніше можуть вживати інші організми, у тому числі рослини, а також виділяється вуглекислий газ, необхідний рослинам для фотосинтезу. велика кількість перегною утворюється бактеріями при удобренні грунту гнієм, при культивуванні багаторічних і однорічних трав'янистих рослин, у яких відмирають численне коріння. при наявності кисню в грунті бактерії за короткий період часу перетворюють перегній у мінеральні речовини для  живлення рослин, у тому числі культурних.з метою забезпечити кращі умови для життєдіяльності корисних грунтових бактерій в сільському господарстві проводять обробку і удобрюють грунт. завдяки розпушуванню верхнього шару грунту, зберігається волога, і відбувається збагачення грунту повітрям, що необхідно як для життя культурних рослин, так і для грунтових бактерій. також внесення гною живить не тільки культурні рослини, а й бактерії. ціанобактерії та деякі бактерії грунту здатні засвоювати азот повітря і перетворювати його в доступну для вживання рослинами форму.  бульбочкові бактерії  є однією з таких груп бактерій. вони оселяються на коренях бобових і деяких інших рослин (обліпихи, шовковиці). бульбочкові бактерії здатні засвоювати азот з повітря і продукувати органічні азотовмісні речовини, збагачуючи ними грунт.засвоюючи органічні речовини, бактерії забезпечують очищення водойм. але також вони можуть провокувати зворотний процес - «цвітіння води». ціанобактерії, зелені та пурпурові сірчані бактерії разом із рослинами формують запаси органічних речовин у природі, утворюючи їх з неорганічних сполук. а ціанобактерії ще й виділяють в атмосферу вільний кисень, яким дихають всі живі істоти. формування покладів природного газу і нафти також відбувалося за участю певних видів бактерій. життя на землі неможливе без життєдіяльності бактерій, так як вони беруть участь у кругообігу речовин у природі, здійснюючи хімічні перетворення, не доступні ні тваринам, ні рослинам.

строение мышцы сердца с  одной стороны подобно строению скелетных мышц, из  другой  — имеет существенные отличия. во-первых, мышечные волокна сердца более плотно прилегают друг к  другу, они разделены лишь тонкими вставными дисками, в  состав которых входят десмосомы, последние надежно фиксируют мышечные волокна, чтобы они не  разошлись во  время сокращения и  не  образовывали щелей. именно десмосомы обеспечивают быструю передачу импульса возбуждения, и  сердце сокращается как одно целое.

другим отличием сердечной мышцы от  скелетной следует считать наличие особенных, нетипичных клеток  — так называемой проводниковой системы сердца, которая способна генерировать свой собственный электрический сигнал, который лежит в  основе автоматики сердца.

анализ длительности и  последовательности сокращения разных отделов сердечных мышц  — желудочков  — свидетельствует о  том, что жесткой регламентации предсердие находится в  состоянии возбуждения (сокращение) всего 10  процентов от  длительности сердечного цикла, а  желудочки 35  процентов. очевидно, что в  состоянии спокойствия сердечная мышца «отдыхает» значительно дольше, чем «работает», это и  является одним из  основных факторов его неутомимой работы на  протяжении всей жизни человека.

в  свою очередь известно, что сердце имеет способность немедленно изменять свою деятельность при каких-то изменениях условий жизнедеятельности организма, а, следовательно, существует многоотраслевая система, которая реализует разносторонние влияния на  сократительную функцию сердца. прежде всего, это так называемая периферическая (или автономная) нервная и  эндокринная системы. автономную нервную систему подразделяют на  2  отделы: симпатичный, или «кризисный» отдел, и  парасимпатический  — тормозной.

не  менее важное влияние на  сердце осуществляет эндокринная система через гормоны, которые выделяются надпочечниками,  — адреналин и  норадреналин.