это молекула днк. ответ 4
Відповідь:
Покритонасінні. Загальна характеристика. Класифікація покритонасінних
Рослини відділу Покритонасінні (найбільші за кількістю видів — понад 250 тис.) розповсюджені на всіх континентах, у всіх кліматичних зонах і в різноманітних екологічних умовах, це панівні рослини сучасності. Дозволили їм стати панівною групою такі фактори:
• утворення насінних зачатків усередині зав’язі, стінки якої після запліднення й утворення насінини перетворюються на оплодень і разом з насіниною складають плід;
• у всіх покритонасінних подвійне запліднення і вторинний ендосперм;
• наявність приймочки маточки, до якої потрапляє пилок, перш ніж дістатися до насінного зачатку;
• наявність квіток — квітка виявилась найефективнішим утвором для забезпечення розмноження.
Це найголовніші відмінні ознаки покритонасінних.
Відділ Покритонасінні поділяють на два класи: Дводольні та Однодольні. Дводольні мають зародок з двома сім’ядолями; кількість частин у квітці у кожному колі кратна п’яти або чотирьом; провідні пучки в стеблі розташовані по колу (упорядковано); жилкування листків сітчасте; коренева система стрижнева. Однодольні мають зародок з однією сім’ядолею; кількість частин у квітці в кожному колі кратна трьом; провідні пучки розташовані в стеблі безладно; жилкування листків дугове або паралельне; коренева система мичкувата (складається з додаткових коренів). Характеризуючи рослину, усі ознаки необхідно розглядати в комплексі. За однією ознакою неможливо розпізнати, однодольна чи дводольна рослина, бо є винятки за кожною з ознак. Дводольних набагато більше, ніж однодольних (приблизно в 4 рази). Кожен з класів поділяють на підкласи (дводольні — на 8 підкласів, однодольні — на 3). Підкласи діляться на порядки, а ті — на родини. Родин у відділі понад 250. У нашій країні зустрічаються види не з усіх родин: немає видів із суто тропічних родин і суто арктичних. Найбільше видів у наш час мають родини Айстрові (22 тис.) з дводольних та Орхідні (20 тис.) з однодольних.
Різноманітність покритонасінних, їх класифікація
Систематика — наука, яка дозволяє краще розібратись у різноманітності живих організмів. У систематиці виділяють систематичні категорії, які об’єднуються за подібними ознаками і спільністю походження. Систематичні категорії (таксономічні одиниці) мають ранги: чим нижчий ранг, тим більша їх кількість: Відділ – клас – порядок – родина – рід – вид.
Вид — основна одиниця систематики. Кожен вид обов’язково належить і до інших таксономічних одиниць. Рослини одного виду можуть давати потомство, а різних видів — як правило, не можуть, вони не схрещуються, навіть коли живуть поряд. Тому на планеті зберігається велика кількість видів — 250 тільки серед квіткових. Назва виду складається з двох слів: перше — назва роду, друге — власне виду (дуб звичайний, клен гостролистий, кульбаба лікарська та ін.).
Пояснення:
так підійде?
Мужская половая система
Мужские половые органы:
внутренние (семенники, семявыносящие протоки, предстательная железа, семенные пузырьки);
наружные (половой член и мошонка).
moth-baby-003-04.jpg
Семенники (яички) — парные мужские половые железы, которые состоят из семенных канальцев и расположены вне полости тела, в мошонке (кожно-мускульном мешочке). Это связано с тем, что нормальное созревание сперматозоидов происходит только при пониженной температуре (около 35 °С).
В семенниках одновременно развиваются мужские половые клетки — сперматозоиды — и вырабатываются половые гормоны.
Сперматозоиды имеют микроскопическое строение и состоят из головки, шейки и жгутика (хвоста), с которого передвигаются, благодаря его волнообразным движениям.
3_big.jpg
Зрелые сперматозоиды выталкиваются сокращением гладких мышц из семенника в семявыводящий (семявыносящий) проток и смешиваются с веществами, вырабатываемыми и семенными пузырьками, образуя семенную жидкость (сперму). В 1 см³ спермы содержится от 60 до 20 млн сперматозоидов. Наружу сперма выводится по мочеиспускательному каналу, проходящему внутри полового члена.
Женская половая система
Женские половые органы:
внутренние (яичники, маточные трубы (яйцеводы), матка и влагалище);
наружные (большие и малые половые губы, клитор).
anatomiya_zhenskoj_reproduktivnoj_sistemy.png
Яичники — парные женские половые железы, расположенные в брюшной полости.
Снаружи яичники покрыты белочной оболочкой, под которой в соединительной ткани расположены граафовы пузырьки (фолликулы), в которых созревают женские половые клетки (яйцеклетки).
Маточные трубы (фаллопиевы трубы, яйцеводы) открываются в матку.
Матка — это полый мышечный орган, выстланный слизистой оболочкой (эндометрием). Нижний конец матки — шейка матки — открывается во влагалище. Его вход расположен между кожными складками — половыми губами. У девочек он закрыт перепонкой из соединительной ткани — девственной плевой.
Рядом со входом во влагалище находится отверстие мочеиспускательного канала (относится к мочевыделительной системе органов).
Объяснение:только этим могу пока сори
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Какую из органических молекул можно считать аналогом матрицы для печати книги? 1)молекула крахмала 2)молекула гемоглобина 3)атф 4)днк
днк конечно !
ответ: 4