Опишите процесс выделения вредных веществ у цветковых растений?

процесс выделения вредных веществ происходит в процессе самозащиты растения от насекомых, например. к примеру можно взять чеснок. почему от него исходит такой ужасный, горький выделяет его для того что бы защитить себя. эти ферменты выпрыскиваются в воздух и поэтому   насекомые, избегая этого запаха стараются не трогать эт о растение.

1 многие ненужные для них вещества откладываются в клетках, многоклеточных вместилищах и сохраняются на протяжении всей их жизни. от многих вредных веществ растения во время листопада. при слущивании наружных слоев коры-корки.

2 в листьях накапливаются ненужные и даже вредные вещества. он удаляются из растения в процессе сбрасывания листьев. а нужные вещества оттекают в другие органы, где используются или накапливаются в запасающих тканях.

Клітина — це основна структурно-функціональна одиниця всіх живих організмів, елементарна біологічна система. виняток становлять віруси, які є неклітинними формами життя. на клітинному рівні повністю проявляються всі основні риси життя: обмін речовин та енергії, здатність до розмноження, збереження й передача спадкової інформації нащадкам тощо. форма та розміри живих клітин різноманітні і залежать від походження та їх функції. клітини бувають кулясті, зіркоподібні, багатогранні тощо.  одні клітини існують як самостійні елементарні біологічні системи, це одноклітинні організми – протозої, або найпростіші, до яких відносяться інфузорії, джгутикові, споровики, мікроспоридії. більшість найпростіших живе у водоймах, приймають участь в їх самоочищенні і вони є досить добрим кормом для риб.  інша група клітин існує у складі багатоклітинного організму, у якому вони забезпечують сукупність взаємодій між клітиною, тканинами і органами за участю системних регуляторних механізмів, зокрема нейрогуморальної регуляції.  всі клітинні форми життя на землі можна розділити на два надцарства на підставі будови складових їх клітин — прокаріоти (безядерні) і еукаріоти (ядерні). клітини прокаріотів — простіші за будовою, мабуть, вони виникли в процесі еволюції раніше. еукаріотичні клітини — більш складні, виникли пізніше. клітини, що тіло людини, є еукаріотичними.  незважаючи на різноманіття форм організація клітин всіх живих організмів підпорядкована єдиним структурним принципам.  на основі мікроскопічних досліджень доведено, що основними структурними компонентами клітин є клітинна оболонка, цитоплазма та ядро. клітинна оболонка  (cytolemma) має товщину 7—10 нм, і тому її не можна побачити у світовий мікроскоп. при вивченні її в електронному мікроскопі видно, що вона складається з внутрішньої та зовнішньої пластинок і розміщеної між ними світлої зони. припускають, що ці пластинки з молекул білків, а світла зона — з молекул ліпідів. клітинна оболонка є бар’єром, що визначає, які речовини можуть виходити з клітини або проникати в неї іззовні. встановлено, що специфічні функції клітини часто пов’язані з особливостями її оболонки (наприклад, оболонки нервових або м’язових клітин можуть зв’язувати речовини, які виділяються нервовими закінченнями).

Листоватые. листоватые лишайники имеют вид пластин разной формы и размера, они более или менее плотно прикрепляются к субстрату при выростов нижнего коркового слоя.кустистые. у наиболее сложных с точки зрения  морфологии  кустистых лишайников таллом образует множество округлых или плоских веточек. такие лишайники могут расти как на земле, так и свисать с деревьев, древесных остатков, скал. накипные, или  корковые. таллом таких лишайников представляет собой корочку («накипь»), его нижняя поверхность плотно срастается с субстратом и не отделяется без значительных повреждений. накипные лишайники могут жить на крутых склонах гор, деревьях и даже на бетонных стенах. иногда такие лишайники развиваются внутри субстрата и снаружи совершенно не заметны.