Сформулировать й обгрунтуйте правила яких ви будете дотримуватися для збереження навколишнього середовищя

Объяснение:

семейство двудольных цветковых растений. Большинство тыквенных (всех их насчитывается более 600 видов) — однолетние или многолетние травы, перезимовывающие при посредстве корневых клубней или нижних частей стебля, и лишь немногие из них кустарники и полукустарники. Единственная древесная форма семейства — редкое растение дендросициос, эндемик острова Сокотра.

Представители этого семейства широко рас по земной поверхности, за исключением всех холодных стран, но большинство их встречается под тропиками, северная граница рас в Европе почти совпадает с северной границей дуба, в Старом Свете больше родов (54), нежели в Новом Свете; семь родов (Мелотрия, Кораллокарпус, Люффа, Огурец, Alsomitra, Cayaponia и Sicyos) встречаются в Старом и Новом Свете.

Виды семейства находят широкое применение: плоды многих из них съедобны (дыни, огурцы, тыквы, арбузы, виды родов Акантосициос, Тельфайрия, Чайот и др.), другие виды идут на изготовление сосудов и музыкальных инструментов (Лагенария), губок и набивочного материала (Люффа) и т. п. Некоторые виды являются лекарственными или разводятся как декоративные растения (Переступень, Люффа, Лагенария).Плод — многосемянная тыквина[7], иногда громадной величины, либо совершенно мягкая, либо с более или менее твёрдым, деревянистым наружным слоем (напр. у Lagenaria, Cucurbita и др.). Семя безбелковое, у некоторых представителей (напр. у бешеного огурца (Ecballium elaterium)) семена при отрывании плода с силой выбрасываются.

В анатомическом отношении тыквенные отличаются присутствием биколлатеральных сосудисто-волокнистых пучков.

Вопреки популярному заблуждению, представители разных видов тыквенных (например, огурцы и дыни) не к перекрестному опылению и поэтому могут без риска выращиваться вблизи друг от друга. Одним исключением является сочетание тыквы обыкновенной и кабачка (или цуккини), но и в этом случае перекрестное опыление не влияет на качество овощей.

Проблеми в організмі чоловіка, що можуть бути причиною порушення процесів запліднення:

• ендокринні порушення, які стають причиною загибелі сперматозоїдів або перешкоджають їх утворенню;

• інфекційні захворювання (паротит, бруцельоз, захворювання, які передаються статевим шляхом);

• утворення пухлин в яєчках (як доброякісних, так і злоякісних);

• розширення кровоносних судин в яєчках (варікоцеле) через яке температура статевих залоз підвищується понад 34°С, що спричиняє загибель сперматозоїдів;

• вроджені аномалії розвитку статевих залоз;

• розлад сексуальних функцій (часто мають психологічні причини);

• запалення різної природи);

• вплив зовнішніх фізичних або хімічних факторів, які пошкоджують клітини статевих залоз (радіаційне опромінення, токсичні сполуки тощо).

Проблеми в організмі жінки, що можуть бути причиною порушення процесів запліднення:

• ендокринні порушення, які стають причиною порушення розвитку і дозрівання яйцеклітин;

• порушення прохідності маткових труб після травм, абортів або інфекційних захворювань, що перешкоджає процесу запліднення;

• вроджені аномалії розвитку статевих залоз;

• гінекологічні захворювання;

• інфекційні захворювання (бруцельоз, захворювання, які передаються статевим шляхом);

• імунологічні порушення.