Многоклеточные организмы отличаются от колониальных тем, что: 1) у колониальных все клетки одинаковые, а у многоклеточных есть различные органы и ткани 2)у колониальных нет полового размножения, а у многоклеточных есть 3)колониальные не могут жить на суше, а многоклеточные могут 4) колониальные не способны сопротивлятся паразитам, а многоклеточные способны

2)у колониальных нет полового размножения, а у многоклеточных есть

полагаю что:   3)колониальные не могут жить на суше, а многоклеточные могут

М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин після Членистоногих. Наразі відомо приблизно 130 тисяч сучасних видів молюсків[1][2], проте науковці припускають існування до 200 тисяч видів[1][3]. Крім того, відомо від 35[2] до 70[1] тисяч викопних видів м'якунів. Приблизно 80 % видів належать до класу Черевоногих. В Україні налічують орієнтовно 500—650 видів молюсків.

Здебільшого молюски є водяними тваринами, що мешкають у морських та прісних водоймах, меншість м'якунів наземні[⇨]. Здебільшого молюски є вільноживучими організмами, проте деякі з них пристосувалися до паразитичного життя.

Молюски дуже різноманітні за розмірами, анатомічною будовою та поведінкою. Дорослі особини найменших видів (належать до черевоногих та двостулкових молюсків) сягають завдовжки лише 0,5 мм[4][5][6], тоді як найбільші — велетенські кальмари з класу Головоногих, зокрема Mesonychoteuthis hamiltoni, які можуть досягати 10 м у довжину та 495 кг ваги[7], є найбільшими безхребетними тваринами. Однак переважна більшість м'якунів має розміри в кілька сантиметрів[4].

Одна з характерних особливостей молюсків — мінералізована черепашка (мушля), форма та будова якої відрізняється у представників різних класів. У більшості сучасних головоногих мушля редукована. Характерним для молюсків є також особливий ротовий орган — радула. У двостулкових радула, як і вся голова, повністю редукована. Пересувається більшість молюсків за до ноги, яка в головоногих перетворилася на щупальця. Головоногі молюски, а саме кальмари, каракатиці та восьминоги, мають одну з найрозвиненіших нервових систем серед усіх безхребетних[⇨].

Життєві цикли молюсків також досить різноманітні. Наземні м'якуни та представники класу Головоногих розвиваються без проміжних стадій, інші ж мають різні личинкові форми[⇨].

Появу перших молюсків наразі датують початком кембрійського періоду палеозойської ери (приблизно 540 млн років тому)[⇨]. Класифікація, філогенетика та навіть монофілія молюсків як типу наразі остаточно не встановлені, проте найчастіше тип поділяють на 8 сучасних та 2 викопних класи[⇨].

Багато видів молюсків, переважно наземних та прісноводних, опинилися перед загрозою вимирання через діяльність людини та потребують охорони. Наразі 1032 сучасні види цієї групи вже відмічені як імовірно вимерлі[8], що становить більше половини всіх відомих сучасних вимирань видів[⇨].

Певні види молюсків є важливим джерелом харчування для людини, а також джерелом цінних матеріалів, зокрема перламутру, перлів, пурпуру та висону, з яких виготовляють коштовні прикраси та інші предмети розкошів[⇨]. Водночас деякі м'якуни є сільськогосподарськими шкідниками, а деякі можуть безпосередньо загрожувати здоров'ю та життю людини[⇨].

У популярній культурі равлики є символом неквапливості, а велетенські головоногі надихали давніх мореплавців та сучасних авторів на розповіді про морських чудовиськ[⇨].

Вивчає молюсків наука малакологія.

Ароморфозы у птиц:

Увеличение больших полушарий мозга, коры мозга, мозжечка.

Прогрессивное развитие органов зрения и слуха.

Лёгкие трубчатые кости в скелете.

Губчатые легкие. Развитие дыхательных мешков. Механизм двойного дыхания (газообмен при вдохе и выдохе) .

Четырёхкамерное сердце (полная перегородка в желудочке) . Разделение венозного и артериального кровотоков.

Увеличение интенсивности обмена веществ. Теплокровность – повышает уровень жизнедеятельности, уменьшает зависимость от среды (в первую очередь – от температуры) .

Перьевой покров – важная предпосылка теплокровности, хорошо сохраняет тепло; позволяет летать

Превращение передних конечностей в крылья.

Ароморфозы у млекопитающих:

Развитие коры головного мозга (новой коры – неопаллиума) обеспечило широкую адаптацию к условиям окружающей среды. Сложные и совершенные поведенческие реакции.

Возникновение и развитие органов вынашивания и вскармливания плода – матки и млечных желёз. Развитие эмбриона в организме матери, живорождение.

Волосяной покров, подкожная жировая клетчатка и кожное кровоснабжение обеспечивают сохранение тепла, терморегуляцию и поддержание постоянной температуры тела.

Возникновение 4-камерного сердца, разделение потоков крови на венозный и артериальный. Появление альвеолярных легких.

Высокая интенсивность обмена веществ, гомойотермность (теплокровность) .

Возникновение мышечной диафрагмы обеспечило более интенсивное дыхание и газообмен.