Скільки хромосом мають сперматогоній і овогоній у людини?

природа всегда очаровывала своей прелестью, вдохновляла человека на творчество. она изменчива и уникальна, неповторима ее красота.

независимо от времени года природа великолепна. весной можно наблюдать ее пробуждение, летом – буйство красок. осень – это некоторое увядание, не лишенное своей прелести, а зима – сон, сказка. нельзя повторить то состояние, когда показывается первый подснежник весной, или ощутить запах сирени, наполняющий воздух города свежестью. а летняя гроза, которая внезапно сменяет солнцепёк, разве не превосходное явление? морозный день, деревья одетые в свои белые шубы, хрустящий под ногами снег, заставляющее щуриться яркое солнце, — всё это зима, другой неповторимый период. иное очарование природы у осени: танцующие желто-красные листья в хороводе, моросящий дождь с утра, первые снежинки. это лишь малая часть своеобразия природы, которое может видеть человек

вважається, що еректуси з'явилися у східній африці в епоху середнього  плейстоцену, еволюціонували від  людини рудольфської  (homo rudolfensis), і вже 1,8  млн років тому через близький схід (людина грузинська) широко заселили євразію аж до китаю (юаньмоуська людина).

дослідження  днк  x-хромосоми  у  2008  році призвело до висновку, що азіатський вид homo erectus цілком міг схрещуватися з  homo sapiens  і бути предком сучасних людей по змішаних лініях (не прямій чоловічій і не прямій жіночій)  [1]  [2].

є вимерлим видом гомінідів, що існував у період з 1,8 мільйона років тому до 300 000 років тому. класичні homo erectus проживали на території сучасної азії (китай, індонезія). у африці було виявлено рештки подібних скам'янілостей, які часто належали до виду  людина працююча  (лат.  homo ergaster). також у європі були виявлені рештки, класифіковані як homo erectus, при цьому  зберігається тенденція це позначення застосовувати для скам'янілих знахідок, що належать до азіатського регіону.