Чем растительная клетка отличается от животной?

строением.

например, в животной клетке нет вакуолей, пластид и клеточной стенки 

Адаптаціями називаються пристосування організмів багатьох поколінь до певних умов середовища, що змінюються; вони забезпечують виживання і розмноження організмів у цих умовах. під адаптаціями розуміють також процес вироблення пристосованості до конкретних умов середовища. адаптації завжди мають відносний характер: пристосування до одних умов середовища перестає діяти за інших умов. адаптація виникає й розвивається під дією основних факторів органічної еволюції-мінливості, спадковості й добору, природного або штучного. форми прояву адаптацій надзвичайно різноманітні. за рівнем організації адаптації поділяють на організмові (генотипні, онтогенетичні), популяційно-видові й біоценотичні. організмові адаптації охоплюють всю різноманітність морфологічних, фізіологічних, біохімічних, етологічних ознак особин: захисне забарвлення, мімікрія (маскування, наслідування), коадаптації (взаємні пристосування органів для виконання нормальної роботи).span> до популяційно-видових адаптацій належать різні типи конгруенцій, рівень мутабельності, внутрішньовидовий поліморфізм, гетерозиготність, певна щільність популяцій, рівень плодючості тощо. конгруенціями називаються взаємопристосування особин, які виникають в результаті внутрішньовидових відносин (відповідність будови органів матері і дитини, апаратів розмноження самців і самок, спільне добування їжі хижаками). до біоценотичних адаптацій належать взаємовідносини між у біогеоценозах. за масштабом адаптації поділяють на спеціалізовані і загальні. через спеціалізовані адаптації організм вирішує конкретні завдання у вузьколокальних умовах життя виду (будова язика в мурахоїда у зв'язку з живленням мурашками, пристосування хамелеона (рис. 2.20) до життя на деревах). загальні адаптації придатні для широкого спектру умов середовища і характерні для великих таксонів (фотосинтез, аеробне дихання, дво-, три- і чотирикамерне серце у різних класів хребетних).     рис. 2.20. хамелеон (сhаmаеlео сhаmаеlеоп).   за характером змін розрізняють адаптації з ускладненням і адаптації зі спрощенням морфофізіологічної організації. так, паразитизм веде до спрощення і редукції ряду органів. перехід до активного способу життя, навпаки, зв’язаний з розвитком і диференціацією ряду важливих органів нападу і захисту.

Кишечнополостные – водные (преимущественно морские) одиночные или колониальные животные. практически все кишечнополостные – хищники, питающиеся планктоном, личинками беспозвоночных и даже мальками рыб. в классе гидроидных (hydrozoa) доминируют полипы, обычно образующие путём почкования ветвистую колонию из огромного числа особей – гидрантов. гидра – характерный представитель пресноводных полипов – обитает в озёрах, прудах и реках. цилиндрическое тело подошвой прикреплено к субстрату; на противоположном конце имеется рот, окружённый щупальцамигидра окрашена в зелёный или бурый цвет; длина тела составляет от 5 мм до 1 см. срок её жизни составляет лишь один год.около 200 видов в умеренных и тропических водах мирового океана. некоторые виды (корнероты, аурелия) употребляются в солёном виде в пищу. многие медузы при прикосновении вызывают сильные покраснения и ожоги. австралийская сцифомедуза хиродрофус может вызвать смертельные ожоги у людей.