Ккакому виду мутаций относят изменение структуры днк в митохондриях: 1-геномной 2-хромосомной 3-цитоплазматической 4-комбинативной ? ?

к какому виду мутаций относят изменение структуры днк в митохондриях:

3-цитоплазматической

ответ: 3-цитоплазматической

ответ:   цитоплазматической (изменения днк митохондрий только по женской линии-вегетативное   размножение у растений -пестролистность, белые краевые каемки листа и т.   а все остальные мутации могут передаваться как по женской так и по мужской линии - ответы -1,2,4 при половом размножении.

Растещему организму требуется куда больше энергии, чем для взрослого человека. энергии помимо удержании терморегуляции, обмена веществ, в общем для жизнедеятельности тратится еще и для деления клеток и увелечение их в количестве - рост. животные белки ,в отличии от растительных, содержат жиры и холестерин, что увелечивает образования энергий при расщеплении в организме. помимо того, белковые продукты  животного происхождения, такие как красное мясо, яичные желтки богаты цинком и гемовым железом которое лучше усваивается , чем железо из растительных продуктов.  к тому еще в мясе кроме белка еще содержится витамин в12, которого нет в растительных источниках. животные мясы кроме белков содержат значительное количество минеральных солей, витаминов, что важны для нормального роста организма. еще животные белки содержат больше незаменимых аминокислот, чем растительные.

Лишайники  —  це особлива група організмів. їх тіло  представлене сланню  —  вутворенні слані беруть участь гриби та водорості. форма тіла лишайників буває накипною, листуватою та кущистою.  накипні  лишайники як тоненькі плівочки на камінні, корі дерев тощо. це дуже невибагливі організми, які можуть мешкати на голих скелях.  листуваті  лишайники мають вигляд пластиночки, трохи піднятої над поверхнею (стінна золотянка). слань  кущистих  лишайників нагадує маленький кущик. вони можуть оселятися на корі дерев, на ґрунті, багато їх у  тунд­рі, у  горах. як цілісний організм лишайники розмножуються вегетативно  —  окремими ділянками слані, в  яких серед гіфів гриба розміщені клітини водоростей. водорість і  гриб улишайниках можуть розмножуватись окремо. тривалий час вважали, що лишайник  —  ідеальний приклад взаємовигідного співжиття двох різних організмів. водорість постачає органічні речовини грибу, авін їй, у  свою чергу, воду змінеральними речовинами. однак зараз учені довели, що гриб у  лишайнику паразитує на водорості (хоча паразитизм пом’якшений), пригнічуючи її життєдіяльність. водорість лишайників може самостійно існувати, гриб  —  гине. лишайники поширені скрізь — від тропіків до холодних областей суходолу. живуть лишайники довго (сотні та тисячі років); щорічний їх приріст  —  від декількох часток міліметра до декількох міліметрів. оселяючись у  місцях, де немає ґрунту (на скелях, камінні, пісках), лишайники беруть безпосередню участь вутворенні первісних ґрунтів істворюють умови для оселення інших організмів. лишайники є  поживою для багатьох тварин, як безхребетних, так і  хребетних—  північних оленів та інших. у промисловості злишайників видобувають спирт, цукор, барвники, деякі лікарські речовини. отримуючи основні речовини з  повітря, лишайники не витримують його забруднення. вони єпоказниками чистоти повітря