Годичные побеги: 1)рядом с вашим домом на примере двух растений проведите исследования, отметив следующее: - как идёт нарастание годичных побегов у одного и другого растения - какова длина годичных приростов - как годичные побеги располагаются в кроне - какие насекомые посещают эти растения 2)создайте свою систему записей наблюдений, чтобы можно было сравнить состояние растений в разные периоды от начала лета до осени.

1) годичные побеги вырастают из почек и начинают развиваться   из листовых зачатков и роста междоузлий (происходит за счет   верхушечных и вставочных меристем 2)надземные побеги достигают высоты 60-80 см, чаще 30-40 см

чим відрізняється венозна кров від артеріальної?

12.05.2017

кров, яка постійно циркулює в організмі, не скрізь однакова. на одних ділянках судинної системи вона венозна, на інших – артеріальна. що в кожному випадку є дана субстанція, і чим відрізняється венозна кров від артеріальної? про це розповідається нижче.

загальні відомості

серед функцій крові найважливішою є підведення до тканин харчування і кисню, а також звільнення організму від продуктів обміну. все це рух життєво важливою рідини відбувається по замкнутій траєкторії. при цьому існує поділ системи на два сектори, іменовані колами кровообігу. малий – проходить через легені, де в кров надходить кисень. великий – пронизує все тіло, його органи і тканини.

рухатися кров змушують удари серця. найбільші судини йдуть безпосередньо від цього органу. поступово вони звужуються, розгалужуються і переходять в капіляри. нижче зображені артерії, вени і більш дрібні судини і показано переміщення крові:

різниця між венозною і артеріальною кров’ю

кров кожного типу має свій склад. артеріальна – це та, що насичена киснем. до того ж вона містить достатню кількість корисних елементів, оскільки живить клітини тіла. у великому колі така кров тече, відповідно, по артеріях, в напрямку від серця. а ось в малому, не дивлячись на назву, – по венах.

все відбувається навпаки у випадку з венозною кров’ю. у великому колі вона рухається до головного органу по венах, а в малому – направляється від серця до легень по артеріях. така кров несе в собі багато вуглекислого газу і продуктів метаболізму, але всіляких поживних речовин в ній практично немає. у рідину із зазначеним складом перетворюється артеріальна кров після віддачі корисних компонентів тканин організму. таким чином, важлива субстанція, циркулюючи по замкнутому шляху, регулярно, при проходженні певних ділянок, змінює свій тип.

назвемо інші ознаки, складові відміну венозної крові від артеріальної. візуально диференціюються фактором є колір. у венозної крові він глибокий, темно-червоний з вишневим відливом. артеріальна рідина, в свою чергу, більш яскрава. виявлено, що її температура трохи нижче.

ще однією особливістю, за якою можна провести порівняння, є швидкість руху складу того чи іншого типу. так, венозна кров має більш розмірений хід. це пояснюється і дією деяких фізичних сил, і тим, що вени обладнані клапанами, контролюючими такий рух. до речі, ці судини добре видно під шкірою на певних ділянках тіла, наприклад в області зап’ястя.

через низький тиск венозна кров, яка до того ж ще й густіше, виходить назовні спокійно при пошкодженнях тіла. її легше зупинити. тим часом з артеріальною кровотечею, що мають інтенсивний пульсуючий характер, впоратися досить складно. таке явище дуже небезпечно для життя людини.

у чому різниця між венозної і артеріальної кров’ю? у тому, що при визначенні захворювань частіше роблять забір матеріалу першого типу. адже саме венозна кров, насичена продуктами життєдіяльності, може більше розповісти про якісь неполадки в організмі.

Статья подготовлена по просьбе рассказать о приготовлении сахара в условиях. действительно, сахар можно сделать дома, вернее, сахарный сироп. для этого корнеплоды сахарной свеклы замачивают в воде, чтобы легче было отмыть их от земли. затем очищают от кожицы, поскольку она горчит и почти не содержит сахара. сок из свеклы получают двумя способами: прессованием распаренных корнеплодов и настаиванием тонких ломтиков сырой свеклы в горячей воде. лучший сироп бывает, если воспользоваться первым способом. распаривают корнеплоды на пару в кастрюлях, время обработки - до 4 ч. при этом следят, чтобы вода не выкипала. по сёлам распаривают свеклу в печи в закрытом плотно чугуне или в горшке глиняном. свеклу ставят в слабо натопленную печь, обычно на ночь. после распаривания в посуде остается сладкая темная жидкость, горьковатым привкусом. эта жидкость годна для приготовления браги, сироп она не заменяет. распаренную свеклу пропускают через мясорубку, массу помещают в холщовый мешок и кладут под пресс, а если пресса нет, - под гнёт. если свекла хорошо распарена, сок отделяется легко и выходит светлый, без мути. маленькая подробность: из горячей свеклы сок вытекает легче и бывает его больше. второй способ получения сиропа связан с настаиванием измельченной свеклы в теплой воде. вымытые и от кожицы очищенные корнеплоды шинкуют на ломтики толщиной 2-3 мм и в кипящую воду опускают. на килограмм свеклы воды потребуется 1 л. после загрузки свеклы кастрюлю снимают, затем 1 час смесь настаивают. потом через марлю сок пропускают и заливают в плоскую посуду после ставят на медленный огонь, чтобы до густоты патоки уварить жидкость. при уваривании жидкость дает пену, её надо удалять. для заготовки впрок сироп уваривают сильнее, а если его сразу пускают на приготовление изделий, - слабее. после уваривания процеживают сироп через марлю и ставят для отстаивания на 2- 3 дня, после разливают в стеклянные банки и хранят как варенье. при необходимости у вас всегда под рукой свой «сахар» и выжимки годятся для браги: их заливают кипяченой водой и добавляют дрожжи. вот ещё на память несколько «узелков» . сахар в корнеплоде свеклы распределен неравномерно и больше его бывает в центральной (утолщенной) части, меньше - в головке и хвосте. чтобы получить крепкий сироп, нужна свекла крупная, свежая, хорошо очищенная от кожицы. сироп не должен соприкасаться с металлической посудой. от металла он темнеет. при варке варенья, джема и повидла неплохо сочетать кислые ягоды с малокислыми продуктами, добавляя при этом эссенцию - апельсиновую или мандариновую. автор а михайлов.