Общероссийский классификатор основных фондов, построен с учетом международной классификации отраслей и основных продуктов

На поваленому стовбурі стоїть кізочка. Вона немов вдивляється у синь моря і неба, у нечіткі силуети людей, які гуляють берегом. У правому кутку картини намальовано великий рибальський човен, що пристав до берега. Чоловіки виносять з нього свою здобич.

У центрі картини зображено затоку. На тлі темно-синьої води яскравою білою плямою виділяється вітрило човна. Здається, що то хмарка впала на воду і плине за горизонт.

Ледь не половину картини займає небо, вкрите білими хмарами. Його заступають дерева, суша, що тягнеться довгою смугою у море. Небо немов проривається крізь грати гілок і дивиться на нас голубими бездонними очима розривів між хмарами.

Картина насичена яскравими кольорами: темно-синіми моря, білими та блакитними неба, жовто-коричневим и піщаного берега. Горизонтальні лінії берега, моря, неба на другому плані ніби перекреслюються вертикальними лініями дерев, намальованих на першому плані, але картина сприймається глядачем як цілісне зображення. Гра кольорів відтворює спокійну, ясну погоду, а чудова затока манить до себе чистою глибиною.

чо

Великий Шёлковый путь трансконтинентальный путь древности и

средневековья между Востоком и Западом, начал функционировать как регулярная торговая и дипломатическая артерия 1. и существовал вплоть до XIV века, до открытия морских путей.

В 1877 г. немецкий географ 2.

предложил термин «Шелковый

путь» для обозначения связей между Востоком и Западной частью Евразии. Это название оказалось исключительно удачным, и им сейчас широко

пользуются ученые, писатели и политики. В силу значимости его роли в исторических судьбах Евразии, а также его протяженности было введено прилагательное «Великий»

С дипломатической поездки 3.

посла императора Китая У-

Ди, связывается объединение всех отрезков Шелкового пути в единую артерию.

Император поручил ему возглавить посольский караван, состоящий из ста

человек, направленный в неведомые страны Запада.

Это произошло в 4.

и лишь через 13 лет Чжан-Цзянь вернулся

домой.

Главным и постоянным предметом торговли оставался 5