Представление, согласно которому центром мироздания и его краеугольным камнем является человек антропоцентризм экологизм

Що може бути кращим за улюблену справу? Навіть не так. Що чіпляє за душу більше, ніж виконання тієї роботи, що ніби дурманить в гарному сенсі цього слова? Думаю, нічого. Адже все, те, до чого не треба примушувати, все те, що приносить задоволення - все це і є виконання улюбленої справи. Наприклад, моя улюблена справа - це настільні ігри. Що ж може бути кращим за це? Особливо, коли ця гра вимагає командної роботи - ось тут і знадобляться однокласники, одногрупники, друзі. Все це, окрім гарних емоцій, викликає ще й потребу поглибити відносини з іншими гравцями. На мою думку, виконання улюбленої справи взагалі змушує забути всі негаразди, перейти через них і (хоча б трохи) наблизитися до стану однозначно щасливої людини. Все те, до чого лежить душа і неначе виступає як покликання - призводить до вдосконалення певних навичок. Коли є улюблена справа - це ж чудово, чи не так?

Абу́ Али́ Хусе́йн ибн Абдулла́х ибн аль-Ха́сан ибн Али́ ибн Си́на[2][3] (перс. ابو علی حسین بن عبدالله بن سینا‎ — Abū ‘Alī Husein ibn ‘Abdallāh ibn Sīnā), известный на Западе как Авице́нна[4] (Афшана близ Бухары, 980 года — Хамадан, 18 июня 1037) — средневековый персидский[5][6][7][8][9][10][11] учёный, философ и врач, представитель восточного аристотелизма. Был придворным врачом саманидских эмиров и дайлемитских султанов, некоторое время был визирем в Хамадане. Всего написал более 450 трудов в 29 областях науки, из которых до нас дошли только 274[12]. Самый известный и влиятельный философ-учёный средневекового исламского мира[13].