Каковы перспективы использования клеточной инженерии в селекции растений?

С помощью клеточных культур получают отдаленные гибриды растений в том случае, если обычная гибридизация половым путем невозможна. С этой целью разработаны приемы объединения хромосомных наборов соматических клеток, взятых от разных организмов. Из полученных гибридных клеток затем выращивается целостный организм.
Клеточная инженерия позволяет ускорить селекционный процесс при межлинейной гибридизации растений в 2-3 раза. Сейчас разработан метод получения гаплоидных пыльцевых зерен на питательных средах. Затем у таких растений удваивают число хромосом и получают полностью гомозиготные диплоидные растения.
Перспективным методом является и клеточная селекция, т.е. отбор нужных организмов на клеточном уровне. С этой целью на культуру клеток воздействуют различными факторами, устойчивость к влиянию которых хотят получить у будущего растения.

Будущий император родился 23 сентября 63 года до н. э. в Риме. Его отец, Гай Октавий, происходил из не самого знатного рода Октавиев. Мать, Атия Бальба Цезония, была дочерью сестры Гая Юлия Цезаря и двоюродного брата Гнея Помпея Великого. Октавиан воспитывался в традиционной римской строгости, часто гостил у бабки, где был замечен Цезарем, и вскоре они сблизились. После убийства Цезаря стало известно его завещание, в котором великий диктатор своим преемником и наследником назначил внучатого племянника – Октавиана. Последнему тогда исполнилось 19 лет, никакого авторитета на тот момент он не имел. Покровителем Октавиана стал великий оратор Марк Туллий Цицерон. Благодаря ему новоиспеченный наследник Цезаря получил должность консула на 10 лет раньше наступления положенного возраста. В октябре 43 года до н. э. Октавиан, Марк Антоний (один из ближайших соратников Юлия Цезаря) и Марк Эмилий Лепид создали второй триумвират – союз трех политиков, с неограниченными полномочиями. В Риме началась жестокая политическая борьба с противниками триумвиров («врагами Римского государства») и убийцами Гая Юлия Цезаря. (Источник информации - портал История.РФ, https://histrf.ru/biblioteka/b/kratkii-kurs-istorii-prieiemnik-tsiezaria)

Объяснение:

Сміх — гостра зброя письменників у боротьбі з різними людськими пороками: лицемірством і плазуванням, гонористістю та пихатістю, зажерливістю, скупістю, підлабузництвом... Китайський філософ Конфуцій сказав: "Скаржитися на неприємну річ — це подвоювати зло, сміятися з неї — це нищити його". А французький письменник Франсуа Рабле у передмові до свого роману "Гаргантюа і Пантагрюель" писав: "...правду часом пишуть жартома. Пориватиме тебе на сміх — смійся собі на здоров'я!". Ці слова Ф. Рабле можна віднести і до комедії "Міщанин-шляхтич" Мольєра. Понад 300 років ця комедія не сходить зі світової сцени. Людство читає цю геніальну п'єсу, сміється, обговорює... Що викликає сміх у комедії Мольєра? Сміх викликає бажання головного героя комедії пана Журдсна вибитися у шляхтичі.

Пан Журден розбагатів на торгівлі тканинами. Цією ж справою займався і його батько. Його дружина, пані Журден, також дочка купця. Однак новобагатько соромиться свого походження і робить усе можливе, щоб навчитися хороших манер, здобути освіту і близько зійтися з представниками вищого світу.

Бажання стати шляхетним дворянином засліплює розум пана Журдена. Він наймає цілу купу учителів, намагається бути схожим на дворян в одязі, звичках, манерах.

Очманілий пан Журден не помічає, що оточуючі глузують, а іноді навіть і знущаються з нього. Кожний із чотирьох учителів переконує пана Журдена в необхідності вивчення саме його предмета. Недоброчесний учитель музики визнає, що Журден є тією людиною, гаманець якої може стати легкою здобиччю. "Ми знайшли саме такого чоловіка, якого нам треба! Його фантазія — удавати із себе галантного шляхтича скарб для нас!" — стверджує він.