Что послужило причиной того, что к власти пришёл Солон?

Мы знаем, что в Афинах к VII веку до н.э. сформировалась политическая система типичной аристократической республики. К началу VI века до н.э. в Афинах простой народ, оказался в крайне тяжелом положении: он был лишен права участвовать в управлении государством, а наиболее бедные представители демоса теряли свои земли за долги и продавались в рабство. Такая система не могла устраивать людей и начался период смуты – борьбы между аристократией и демосом за получение последними политических прав. Пик политической борьбы пришелся на первое десятилетие VI века до н.э. Всевластие знати, неравенство между бедными и богатыми привело к народному восстанию. Начались кровавые столкновения, с обеих сторон были убитые и раненые. И именно тогда на политической арене появился новый афинский реформатор Солон.
В 594 г. до н. э. Солон был избран архонтом-эпонимом. Кроме того, ему дали чрезвычайные полномочия. Согласно Плутарху, его назначили «примирителем и законодателем» а согласно Аристотелю, вообще «вверили ему государство». По-видимому, его чрезвычайные полномочия выражались в слове «примиритель, третейский судья». Таким образом, его задачей было разрешить конфликт и примирить враждующие стороны — аристократию и демос. В то время архонтов назначал Ареопаг, но Солона, вероятно, избрало народное собрание ввиду особой ситуации. Солон был очень популярным политиком и рассматривался всеми социальными слоями (аристократами, народом, торговцами и ремесленниками) как компромиссная фигура.

Объяснение:

Buning uchun oddiy qoidalarga rioya qilish kifoya:

axlatni, ayniqsa, plastmassani faqat maxsus idishlarga tashlash;

o'rmonda olov yoqmang;

Qizil kitobga kiritilgan hayvonlarni ovlamaslik;

ma'lum bir mavsumda faqat ruxsat berilgan joylarda baliq, noyob baliq turlarini tutmang;

mashinani suv havzasida yuvmang va texnik chiqindilarni suvga quymang;

qishda qushlarni boqish;

o'rmon parki hududini tozalash uchun subbotniklarda qatnashish;

sanoat chiqindilari oqib chiqsa, darhol vakolatli odamlarga bu haqda xabar bering.

Майбутній письменник з’явився на світ 19 червня 1924 р. в селі Бички Вітебської області. Батьки його були простими селянами. З дитинства хлопець захоплювався малюванням, тому після закінчення восьмирічки вступив на скульптурне відділення Вітебського художнього училища. Утім, невдовзі навчання довелося покинути: стипендії було скасовано, а родина платити за Василеву освіту не могла. Незважаючи на скрутні обставини, наполегливий юнак не опустив руки і в червні 1941 р. екстерном склав іспити за десятий клас.

Коли почалася Велика Вітчизняна війна, Биков працював на будівництві оборонних споруд в Україні. У Білгороді він відстав від своєї колони і ледь не був розстріляний червоноармійцями за підозрою в шпигунстві. У 1942 р. Василя мобілізували. Спочатку він служив у піхоті, потім — у винищувальній протитанковій артилерії. На фронті майбутній письменник пережив чимало випробувань, двічі був поранений, потрапляв до списків зниклих безвісти, його ім’я навіть залишилося на одній з братських могил.У 1944 р. весь полк Василя Володимировича поліг у боях за Кіровоград. «Мене було поранено в ногу, — згадував потім письменник. — Один танк повернув на мене. Я кинув протитанкову гранату, але невдало, і ледве встиг підібгати ноги. Танк буквально втиснув у сніг поли моєї шинелі... Уранці село знову атакували німецькі танки, зім’яли оборону. Я виповз із хати на дорогу, де мене підібрала підвода, яка останньою йшла із села. Один танк зупинився

проти нашої хати і розстріляв її. Будинок загорівся. Вочевидь, усе це й гав мій командир батальйону. Він, звісно, не знав, що за п’ятнадцять хвилин мені вдалося виповзти на вулицю. Після шпиталю я потрапив в іншу частину». Так Биков потрапив до списку загиблих. Уже після перемоги письменник поклав квіти біля обеліска над братською могилою на Кіровоградщині.

Обращайся)