Приведите примеры, подтверждающие, что эволюционные процессы идут на молекулярном уровне.

1. Все мутации проходят на молекулярном уровне, т.к. затрагивают молекулы ДНК, а следовательно, и белки.
2. Генные мутации приводят к заменам нуклеотидов и появлению новых белков, а следовательно, и новых признаков.
3. Мейоз и кроссинговер также связаны с поведением и распределением хромосом.

ответ:

нервову систему людини умовно підрозділяють на центральну і периферичну. до центральної нервової системи (цнс) відно¬сять головний   і спинний мозок, до периферичної (пнс) — паргі нерви, що відходять від головного і спинного мозку, це спинномозкові та черепні нерви з їх корінцями, їх гілки, нервові закінчення й ії або нервові вузли, які утворені тілами нейронів.нервову систему за функцією також умовно підрозділяють на дві частини: соматичну(анімальну) і вегетативну (автономну). соматична нервова система іннервує головним чином тіло, поперечносмугасті, або скелетні м'язи, шкіру, забезпечує зв'язок організму із зовнішнім середовищем вегетативна (автономна) нервова система іннервує всі нутрощі, залози, у тому числі й ендокринні, гладкі м'язи органів і шкіри, судини і серце, а також забезпечує обмінні процеси у всіх органах і тканинах.​

ответ: ПРИСТОСУВАННЯ ТВАРИН до наземно-повітряного середовища:

• більшість тварин мають добре розвинені органи зору;

• добре орієнтування за до органів чуття: зору, слуху, нюху;

• спілкування за до звуків;

• у спеку тварини ховаються в нори (скорпіон, павуки тарантул і каракурт, ховрахи, миші полівки);

• з нестачею їжі птахи мігрують в придатніші місця (птахи летять у вирій);

• активне переміщення різними наземних тварин в пошуках їжі;

• здатність до польоту птахів, комах, летючих мишей;

• дихання киснем атмосфери;

• зимова сплячка, заціпеніння тварин;

• складніша поведінка;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні;

• підтримання температури тіла (багато теплокровних тварин, гріються на сонці плазуни, взимку збільшення підшерстку звірів та пуху птахів);

• потовиділення для охолодження;

• мешканці мають внутрішню опору для підтримки тіла;

• пристосовані до добового ритму (активні частину доби, в іншу відпочивають).

 

ПРИСТОСУВАННЯ РОСЛИН до наземно-повітряного середовища:

• пристосування до температурних умов (для зменшення випаровування взимку листяні дерева восени скидають листя, відмирає наземна частина трав);

• у деяких рослин плоди і насіння поширюється вітром або тваринами (кульбаба, липа, реп'ях, птахи розносять насіння, поїдаючи плоди);

• дихання киснем атмосфери;

• рослинність лісу формує яруси;

• пристосування до підтримання вологи на сталому рівні (довге коріння, дрібне листя, колючки в посушливих районах, широке листя у вологих районах);

• ввечері деякі рослини закривають квітки;

• випаровування води з листків для охолодження;

• раннє цвітіння лісових трав;

• спрямування листків до світла, у тіні горизонтальне розташування листків для кращого потрапляння світлових променів.  

 

Форма дзьоба птаха показує, чим він живиться:

• короткий і товстий дзьоб для насіння (снігур, горобець, кури);

• гострий загнутий донизу міцний дзьоб допомагає хижакам розривати здобич (яструб, орел, сова, сокіл);

• довгий прямий, іноді трохи загнутий до гори дзьоб для слизької здобичі – риб, жаб (лелека, бузьок);

• короткий та широкий для ловлі на льоту комах (ластівка).