В 1798 г. Наполеон Бонапарт отправился на завоевание:

анр «Маленький принц» – філософська алегорична казка-притча Елементи казки: незвичний сюжет, персоніфікація рослин, тварин (Лис, Троянда, Змія) Елементи притчі: багато алегорій (баобаби, вода), подаються морально-філософські роздуми письменника Повчальні моменти: твір містить філософські роздуми про сенс життя людини. Письменник прагне переконати людей, що головне — це їхні душі, відношення до матеріальних та моральних цінностей. Треба любити життя, людей і ти будеш щасливим

Тема – подорож Маленького принца Ідея – треба любити життя, людей і ти будеш щасливим. Головні герої – маленький принц, льотчик, лис, король, честолюбець, пияк, ділок, ліхтарник, географ Сюжет «Маленький принц» «Маленький принц» — казка про льотчика, який опинився в африканській пустелі Сахара внаслідок аварії літака. Тут чоловік зустрів маленького принца, у якого була своя планета завбільшки з будинок і якому не вистачало друга. Подорожуючи від астероїда до астероїда, маленький принц знайомиться з їх досить дивними мешканцями. Але головна зустріч у нього відбулася на Землі — він познайомився з мудрим лисом, який відкрив йому таємницю дружби й любові. Проблематика — сенсу буття, дружби, кохання, відповідальності, влади; честолюбства; пияцтва; ділової людини; почуття відповідальності; черствої душі.

Гуманістичний зміст твору: твір пройнятий любов’ю до людини, прагненням достукатися до її душі, сколихнути, змусити замислитися й очиститися від усього нещирого й непотрібного, повернути втрачену дитячу щирість, чистоту, безпосередність. Центральний конфлікт казки – зіткнення двох систем цінностей, справжніх і фальшивих, духовних і химерних. Принцип побудови – мандрівки та діалоги Маленького принца, які стали діалогами душі людини і самим собою. Образ Маленького принца Маленький принц втілив у казці людські якості, які надали сенс людському життю. У нього добре серце, розумний погляд на світ. Малюк працелюбний, стійкий у своїх симпатіях. Він не мав агресивних чи жадібних прагнень. Він ще не зіпсований світом ділків та честолюбців. Маленький принц – ідеал, романтична мрія, яка ще не загинула в світі. І світ багатий саме завдяки їй. Час від часу мрія оволодівала людьми. І тоді знову з’явився на нашій планеті Маленький принц. У фіналі казки появився мотив смерті. До цієї теми Екзюпері підійшов зі своєї точки зору. “Смерть неминуча, – розмірковував Маленький принц. – Та чи можна вважати, що смерть позбавляє життя змісту?” Маленький принц так не думав. Він змусив людину примиритися з неминучістю смерті і запевнив, що інакше йому не повернутися на свою планету. Казка закінчилася сумно, проте вона лишила не тільки сум, а прагнення до світлого, красивого, щоб у “дорослих” людей, у буденній метушні, дріб’язкових клопотах не відмирали щедрість і щирість душі, не згасло чисте бачення світу, не притупилося почуття відповідальності за тих, кого ми “приручаємо”

Калык Акиев (1883—1953) — акын-импровизатор, комузист, народный артист Киргизской ССР (1939), член Союза писателей СССР (1938). Родился в аиле Кулжыгач Жумгальского уезда Тянь-Шаньской волости (ныне Нарынская область). Отец его Акы занимался охотой и ремесленничеством. Калык рано увлекся пением и в 18 лет был уже известен в округе как акынБольшим событием в жизни Калыка Акиева стало участие в 1919 г. в городе Верном (Алматы) в первом съезде Туркестанской республики в качестве делегата. На торжественном концерте он выступил с песней «Приветствие съезду» («Съездге куттуктоо»).В 1923 г. в Алматы проходил праздник батрацкого союза «Кошчу», на котором Калык был акыном-глашатаем (жарчы). Выполняя роль ведущего, он, согласно традиции народного праздничного церемониала, пел приветственные песни «саламдашуу ыры» и «куттуктоо ыры».

Калык Акиев изучил алфавит (сначала арабский, затем латинский) и, как он сам говорил, в возрасте 45 лет впервые взял в руки перо. Он самостоятельно записал все свои стихи — в 1930-е годы три его поэтических сборника вышли в свет.

В 1936 г. вместе с другими народными музыкантами и певцами Калык перешел из Кыргызского государственного музыкально-драматического театра во вновь организованную Кыргосфилармонию и играл в оркестре народных кыргызских инструментов под управлением П. Шубина.