Источники угроз безопасности ИС вызванные природными катаклизмами или форс-мажорными обстоятельствами

Ответ - стихийные

Про період від 12-річного віку Ісуса й до початку Його служіння – до перших проповідей Ісуса Христа серед людей в Юдеї, Єрусалимі (Ів. 1 – 4), Галілеї (Лк. 4. 14) у чотирьох Святих Євангеліях відомостей немає. З них лише відомо, що Ісус в цей період працював вдома у Назареті зі Своїм батьком Йосипом та продовжував батьківську справу, аж до 30-річного віку. Продовжувати ремесло батьків було традицією у ці часи. І це так.

Однак, ви можете знайти багато книжок, що за цей час Ісус подорожував – перебував, навчався і Сам навчав людей у Індії, в Тибеті й Західній Індії, в Персії, в Ассирії, в Греції, в Єгипті, у Олександрії радився із семи мудрецями світу. Про це пише Леві Х. Доулінг, що жив у 1844–1911 роках у США. Про це є також науково-публіцистичні публікації.

Ви можете віднайти географічні мапи, де зазначений орієнтовний маршрут Ісуса Христа під час подорожей на Схід. Цей маршрут узагальнено з різних книжок виглядає так.

А. Подорож на Схід: 1) Israel: Jerusalem; 2) Syria: Damascus – Palmyra; 3) Iraq: Baghdad; 4) Persia (Iran): Rhagae; 5) Turkmenia: Silk road; 6) Afghanistan: Bactra – Kabul – Knyber pass; 7) Pakistan: Rawalpindi – Lahore; 8) India: Punjab states – Rajputana states: Palitana – Ujjain; Orissa states – Juggernaut; Rajagriha – Benares; 9) Nepal: Kapilavastu; 10) Himalayas; 11) China: Tibet; 12) Lhasa.

Б. Зворотній шлях: 1) Lhasa; 2) China: Tibet; 4) India, Ladakh: Himis – Tikse – Leh – Spituk – Alchi – Lamayuri: Mulbekh – Katgil – Dras – Sonafharg; 3) Jammu and Kashmir; 4) Himalayas montan; 5) India: Srinagar; 6) Pakistan: Lahore – Rawalpindi; 7) Knyber pass; 8) Afghanistan: Kabul – Kandahar – Farah; 9) Persia (Iran): Persepolis – Susa; 10) Iraq: Seleucia; 11) Syria: Palmyra – Damascus; 12) Israel: Jerusalem.

Інші вважають, що Ісус Христос зробив дві подорожі на Схід. Перша подорож буцімто пролягала через Індію, Непал, Тибет, Західну Індію, Персію, Ассирію. Друга подорож Ісуса Христа буцімто була у Грецію та Єгипет з поверненням у Назарет. Під час цих подорожей Ісус, як Син Божий, в основному навчав людей. Адже Ісус говорив устами Бога Отця. Навчатися Самому і набиратися житейської мудрості йому приходилося менше, бо все це Йому було знайоме від народження.

Коли Вам попадуть до рук такі псевдорелігійні книжки, то Ви зможете прочитати і таку не підтверджену версію. Коли Ісусові наближалося тринадцять років, то за тодішньою традицією, кожний ізраїльтянин повинен був вибрати собі наречену, заручитися, щоб вступити у шлюб. Ісус жив у вкрай бідній сім’ї. В Їхньому домі було все дуже скромно й убого. Його батько Йосип та Він важкою теслярською працею заробляли Собі на хліб. І незважаючи на бідність, вже після 12 років дім Ісуса з Назарету почали відвідувати вельми багаті й знатні люди, які бажали бачити своїм зятем молодого Ісуса, Який вже тоді прославився Своїм неперевершеним розумом, Своєю надзвичайною мудрістю, Своїми життєвими і повчальними проповідями в ім’я Всемогутнього Бога. Ось чому Ісус таємно без відома батьків залишив батьківський дім, пішов у Єрусалим, а звідти разом з купцями направився у зазначену вище подорож на Схід.

Треба відзначити, що це пояснення дуже надумане, приземлене і гіперматеріалізоване. Воно не має жодних підстав, адже Ісус з Його винятковою мудрістю і незрівнянним розумом легко міг би знайти вихід із цієї ситуації. Врешті решт Ісус Христос, як Бог, легко міг би призупинити чи попередити ці так звані походи для заручин. Тому викладене вище пояснення псевдонауковців не серйозне і надумане.

.

Симфония была в основном написана Бетховеном в 1799—1800 гг.,Симфония написана для 2 флейт, 2 гобоев, 2 кларнетов в строе C и D, 2 фаготов, 2 валторн в C и F, 2 труб в C, литавр и стандартного состава струнных. Симфония состоит из четырех частей:Adagio molto — Allegro con brio;Andante cantabile con moto;Menuetto (Scherzo): Allegro molto e vivace;Adagio — Allegro molto e vivace.

Первая часть

12-тактное вступление воспринимается зачастую как музыкальная шутка, которая, в действительности, может быть результатом бетховеновских музыкальных экспериментов: она состоит из последовательности аккордов в различных тональностях, отчего слушатель осознает настоящую тональность произведения лишь постепенно. Этот прием, объективно очень интересный и новаторский на тот момент, натолкнулся на непонимание критиков и большей части аудитории: «… такое начало непригодно для открытия большого концерта в многолюдном оперном театре». Темой первой части является шеститактовая фраза, очень удачно, в моцартовской манере, разрабатываемая автором.

Вторая часть

Эта часть исполняется значительно быстрее, по сравнению с обычным темпом анданте, и ближе, в этом отношении, к moderato. Она начинается с нежной мелодии, которую выводят вторые скрипки, к которым постепенно добавляются другие инструменты. Затем эта тема, которую композитор мастерски разрабатывает фугой (прием фугато), чередуется с другой, более светлой и беззаботной, мелодией. Тональность andante — фа мажор, субдоминанта основной тональности произведения, до мажор. Во второй части особо интересен аккомпанемент литавр piano, позднее ставший заурядным приемом, но появившийся впервые лишь у Бетховена.

Третья часть

Озаглавленная как menuetto (который является стандартной «танцевальной», третьей частью в симфониях Моцарта и Гайдна) эта часть в действительности представляет собой намного более живое по темпу scherzo (ит. шутка). В этой перемене заключается основное новаторское содержание симфонии.

Четвертая часть

Начинается неполными гаммами C major, которые исполняются в медленном темпе, сперва лишь три ноты, затем четыре, пять, шесть и наконец полная гамма из семи нот, сыгранная в два раза быстрее, знаменует собой настоящее начало финальной части.

Подробнее - на -