а) uses crt; var c,d: integer; s: real; beginwrite('введите число с: '); readln(c); write('введите число d: '); readln(d); s: =(power(c,3)+power(d,3))/2; writeln('полусумма кубов равна ',s: 5: 3); end.б) uses crt; var a,x1,x2,x3,x4,s: integer; beginwrite('введите четырёхзначное число: '); readln(a); x1: =a div 1000; x2: = a-1000*x1; x2: =x2 div 100; x3: =a-1000*x1-100*x2; x3: =x3 div 10; x4: =a-1000*x1-100*x2-10*x3; s: =x1*x2*x3*x4; writeln('произведение всех цифр в числе ',a,' равно ',s); end.
1. Поезія супроводжує японців упродовж всього життя. (Вірші в житті японців присутні скрізь: на картинах, предметах побуту — рушниках,' серветках тощо.)
2. Силабічна система віршування в японській поезії. (Силабічна (від грец. зуІІаЬе — склад) — система віршування, в основу якої покладено однакову кількість складів (часто — 13, рідше — 11) при невпорядкованому вільному розташуванні наголошених та ненаголошених. Її основний метричний закон — чергування п’яти і семи складів, з яких і складаються вірші.)
3. Хайку — вірш, що має силабічну форму. (Хайку — це поезія, шо має силабічну форму, яка виникла в Японії і характеризується відсутністю рими та чіткою епіграмною структурою: сімнадцять складів, розподілених між трьома рядками за схемою 5—7—5.)
4. Хайку як «зорова» поезія. (Хайку — це «зорова» поезія, вона допомагає «побачити» усе те, про шо говориться у вірші. Головне призначення хайку — створити поетичну картину, яка зможе викликати у читача відповідний настрій, збентежить душу, розбудить уяву, яка домалює відповідні картини.)
5. Підтекст як один із прийомів японської поезії. (Підтекст — це прихований, внутрішній зміст висловлювання.)
6. Мацуо Басьо — видатний майстер хайку. (Мистецтво хайку підніс Мацуо Басьо, який досяг у цьому жанрі найбільших висот.)
Я дуже любила японську поезію коли вчилася в 6 класі
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Мероприятия
Результат
Увеличение косвенных налогов. 1894 г. — введение монополии государства на торговлю спиртными напитками (государственная винная монополия)
Появление дополнительного источника доходов казны
1897 г. — денежная реформа: введение золотого обеспечения рубля
Укрепление конвертируемости рубля (обмен рубля на валюту других стран)
1899 г. — устранение препятствий для ввозимого капитала
Усиление притока иностранного капитала в промышленность
Проведение протекционистской политики: 1891 г. — новый таможенный тариф: повышение пошлины на ввозимые товары
Обеспечение защиты российской промышленности от иностранных конкурентов
Поощрение развития тяжёлой индустрии и железнодорожного строительства (1891—1905 гг. — создание Великой Сибирской (Транссибирской) железнодорожной магистрали)
Почти полный отказ России от импорта металла. Обеспечение связи крупных промышленных центров между собой и Центральной России с окраинами. Рост спроса на продукцию металлургических и машиностроительных заводов