Казка
В одному невеличкому містечку жив горобчик, у якого не було батьків. Це маленьке пташеня ніколи не знало ні матусиної ласки, ні батьківської доброти. Горобчик почувався самотнім у величезному світі та, як йому здавалося, зовсім нікому не потрібним. Він був дуже чемним, щирим і добрим – цілком не схожим на інших, проте з ним ніхто не хотів товаришувати. Тільки-но він підлітав до зграї горобців, які весело цвірінькали на деревах чи під солом'яною стріхою старенької хатинки, – його жорстоко проганяли: насміхалися, безбожно клювали своїми брудними дзьобами, гнали геть від себе.
Уявляю: як йому було тоді боляче відчувати себе самотнім і нікому не потрібним! Крихітна самотня душа гірко страждала, вона бажала чиєїсь уваги, якогось спілкування, справжньої дружби, яку важко було зустріти… Тоді він летів до світла, що своїм яскравим сяйвом тепло розливалося з квадратних вікон нових багатоповерхових будинків. Горобчик міг часами сидіти на підвіконні, приємно гати за однією людською родиною і лише мріяти: «Чому я не можу жити так як вони? Люди такі цікаві, веселі, лагідні і завжди разом!..»
Та час, на жаль, не стоїть на місці. Якось дуже швидко промайнуло тепле літо, і кудись непомітно спливала осіння краса. На зміну яскравому листопаду, який ще недавно весело кружляв у чарівному вальсі, приходили мокрі й холодні дні темно-сірого ненависного грудня. Птахи вже давно відлетіли в теплі заморські краї, а горобчик залишився сидіти біля тих вікон і продовжував гати за людьми, що дуже йому сподобалися, а особливо хлопчик, який здавався йому дуже щирим, добрим і веселим.
Настала зима, з неба повалив лапатий сніг, дні ставали все холоднішими і холоднішими. Бідному горобчику важко було знайти собі поживу і він, змерзлий та голодний, втративши свідомість упав прямо в сніг. Коли прийшов до тями то побачив, що хтось нахилився над ним. Він ледве розгледів обличчя, по якому впізнав того самого хлопчика. Сашко, так звали хлопчика, обережно підібрав зі снігу пташку й приніс додому. Там сіроманець відігрівся, поїв крихти хліба, попив водиці і тоді йому стало так хороше!.. Птах розправив своє пухкеньке пір'ячко, почистив його гарненько і хлопчик помітив, який гарний був горобчик. Сашкова родина вирішила залишити його у квартирі, де швидко і радісно для всіх збігали короткі зимові дні.
Незабаром зима ослабла й уступилася, а їй на зміну прийшла ніжна тепла весна. Перелітні птахи поверталися до своїх гнізд, а їх щиро зустрічало лагідне сонечко. Птиці радісно співали під вікнами, возвеличуючи людям хліборобську весну.
Раптом, вони побачили біля вікна того горобчика, який тепер не відчував себе приниженим, а, навпаки, почувався гарним і сміливим. Задумались птахи… і їм стало дуже соромно, що колись вони били його, скубали, зневажали, проганяли… А добрі люди забрали його до себе, подарувавши тепло і любов, на яку кожен в житті має право…
Покаялись птахи за свої погані вчинки, вибачились і почали товаришувати з нашим горобчиком, радо прийнявши його у свою дружну пташину родину.
Р.S. Відомо, що птахи — наші найменші друзі. Тож давайте допомагати їм у ці морозні зимові дні. Пам'ятайте, що птахам не настільки страшний холод, ніж — голод. А взимку, коли стоять міцні морози і дмуть сильні вітри, — їм дуже важко віднайти собі поживу. Я щоранку вибігаю на балкон, де дідусь допоміг прикріпити годівничку для пташок, куди я насипаю зерен пшениці, гречки, соняшникове насіння і крихти хліба, які залишаються на столі після вечері. А для синичок ми купуємо свіженьке сальце, яке підвішуємо на дротики — і так приємно гати за цими пташками. Вони стають такі сміливі і веселі, неначе сп'яніли від великого щастя. Адже все в природі хоче жити!
сначала с типичными травмами на уроках физкультуры. Это ссадины, ушибы, вывихи и растяжения. Всё вышеперечисленное составляет 99% всех травм на уроках. Бывают, конечно, и более неприятные травмы, но они редки (хотя я в своей практике успел получить 1 сотрясение мозга и три перелома).
Ссадина – это повреждение кожного покрова. Возникает от контакта с жёсткими поверхностями, например, при банальном падении в эстафете или приёме в падении в волейболе.
Ушиб – травматическое повреждение мягких тканей.
Вывих – травматическое повреждение сустава, связанное с выходом кости из суставной сумки.
Растяжение – травматическое повреждение суставных связок.
Во что же делать учителю физической культуры при травме ученика?
Это зависит от одного фактора учитель физической культуры курсы по первой доврачебной или нет.
Во втором случае алгоритм действий Сообщаем о травме медработнику школу, дежурному администратору, классному руководителю и родителям ученика, вызываем «Скорую готовимся писать кучу объяснительных.
Объяснение:
Ссадина – обрабатываем кровеостанавливающими и обеззараживающими средствами.
Ушиб – холод на место повреждения.
Вывих – обеспечение неподвижности повреждённого сустава.
Растяжение обеспечение неподвижности повреждённой связки.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Как вы считаете, кастовый строй мешал или способствовал развитию Индии?