Расскажите о внешней политике Англии и сформулируйте своё мнение о её характере в первой половине XIX в

Внешняя политика Англии носила колониальный характер. К середине XIX в. она стала огромной колониальной империей, важнейшей частью которой являлась Индия с населением 300 млн человек.
В 1838—1842 гг. Великобритания вела войну в Афганистане, но попытка завоевать эту страну закончилась неудачно. В то же время ей удалось установить свой контроль над кратчайшим морским путём из Европы в Индию — через Средиземное, Красное и Аравийское моря.
В 40—50-е гг. Великобритания ведёт «Опиумные войны»2 с Китаем. Первая война велась в 1840—1842 гг. Потерпев поражение, Китай был вынужден открыть пять портов для торговли и поселения англичан. Вторая война велась в 1856—1860 гг. (совместно с Францией). Результат — право открыть в Китае свои дипломатические миссии, свободно вести торговлю в бассейне реки Янцзы и ввозить опиум. В 1852—1853 гг. Великобритания захватила Южную Бирму, затем распространила свою власть на всю Малайю. В 60-е гг. колониальные захваты происходили и в Западной Африке.
В 1850—1860-е гг. продолжались колонизация Австралии и Новой Зеландии, освоение Канады. Здесь колонизаторы безжалостно истребляли коренное население, выселяли их на малопригодные земли, где выживали немногие. Канада и Австралия являются примером переселенческих колоний с преобладанием белого населения. Переселенцы из Англии и Ирландии осваивали новые земли и становились покупателями английских фабричных товаров, способствовали развитию элементов индустриального общества.
В начале XIX в. процесс модернизации в Великобритании проходил в обстановке острых социальных конфликтов, но правящие круги всё чаще обращались к проведению политических и социальных реформ как методу разрешения противоречий.

ответ:

частка     іменник             дієслово             сполучник         іменник

це             відкриття         підтверджує,       що                     мови      

                                                       

                                           

дієслово         частка         прислівник         сполучник           прислівник

з'явитись         не               раптово,               а                           поступово    

                          _ . _ . _ .                                           _ . _ . _ . _ .

         

прийменник             прислівник         іменник

з                                 однієї                 промови.

                                  _ . _ .                  

частини мови писати над словом, підкреслювати під словом

объяснение:

відповідь:

літературний багаж. пригадайте, що таке міф. які уявлення давніх людей нро закономірності життя, світ і будову всесвіту відобразилися у вивчених вами міфах? пригадайте давньоіндійський міф про золоте яйце.

однією з найдавніших священних книг людства є веди. ця пам’ятка словесності стала підґрунтям мистецтва, релігії та філософії давньої індії. а створили її нащадки племен, що вторглися до індії приблизно в середині ii тис. до н.е. й називали себе аріями (тобто «благородними», «гідними»).

написано веди давньоіндійською літературною мовою - санскритом, яка є одним із джерел європейських мов, зокрема й української. тому неважко зрозуміти, що санскритське слово «veda» означає «знання», «мудрість», адже походить від кореня «vid», як і українське «відати», «знати».

згідно з віруваннями індуїстів, веди - це одкровення богів, які були «яснопочуті» святими мудрецями далекого минулого й усно, у поетичній формі, передавалися з покоління в покоління. згодом їх було записано. на думку дослідників, укладання вед відбувалося протягом xvi-v ст. до н.е. однак через нетривкість матеріалу, на якому відтворювали священні тексти (для цього використовували деревну кору та

пальмове листя), найдавніші манускрипти1, що збереглися до нашого часу, датують xi ст.

до вед входять чотири збірки (сам-хіти): «рігведа» - збірка гімнів; «самаведа» - збірка пісень;

усі складові священної книги важливі: щоб здобути прихильність богів, їх треба уславити, і щонайліпше в піснях; жертвопринесення з’єднує земний світ зі світом богів; і, звісно ж, треба знати заклинання, що уникнути біди, хвороби, смерті. у цьому, власне, виявляється така особливість стародавньої літератури, як синкретичність -тобто неподільність, єдність різнорідних елементів.

пояснення: