Какой художественный приём использует И.А. Крылов в предложении? Сенюша, знаешь ли, покамест, как баранов,

ответ - сравнение

взошё́л→[взашол]

слогов—2 (взо-шёл)

букв—6, звуков—6:

в→[в]:согласный, парный звонкий, сонорный, парный твёрдый

з→[з]:согласный, парный звонкий, парный твёрдый

о→[а]:гласный

ш→[ш]:согласный, парный глухой, непарный твёрдый

ё→[о]:гласный

л→[л]:согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый

холоде́ет→[халад'эй'ит]

слогов—4 (хо-ло-де-ет)

букв—8, звуков—9:

х→[х]:согласный, непарный глухой, парный твёрдый

о→[а]:гласный

л→[л]:согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый

о→[а]:гласный

д→[д']:согласный, парный звонкий, парный мягкий

е→[э]:гласный

е→[й']:согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий

[и]: гласный

т→[т]:согласный, парный глухой, парный твёрдый

очерта́ние→[ач'иртан'ий'э]

слогов—5 (о-че-рта-ни-е)

букв—9, звуков—10:

о→[а]:гласный

ч→[ч']:согласный, непарный глухой, непарный мягкий

е→[и]:гласный

р→[р]:согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый

т→[т]:согласный, парный глухой, парный твёрдый

а→[а]:гласный

н→[н']:согласный, непарный звонкий, сонорный, парный мягкий

и→[и]:гласный

е→[й']:согласный, непарный звонкий, сонорный, непарный мягкий

[э]:гласный

Іван Данилович Калита народився 1288 року, був сином московського князя Данила Олександровича і онуком Олександра Невського. Прозваний Калитою («калита» — «гаман для грошей») за багатство, яке йому вдалось накопичити, збираючи данину для Золотої Орди[5].

Головним напрямком його правління було зміцнення провідної ролі князівства московського (з 1317 року — «великого»[6]) серед сусідніх князівств, а також територіальна експансія. Частину земель він купував, а на удільні князівства Углич, Галич, Білозеро отримав ярлики у Орді[7]. Протягом свого правління мав вельми тісні контакти із ординськими ханами, надсилав хану, його дружинам та вельможам подарунки, сам часто їздив у Орду.

Виявив себе жорстоким, вправним, наполегливим правителем. Був вірним підданим Золотої Орди, за що отримував постійну підтримку татарських ханів. Не гребував використовувати в ході міжусобиць військо Золотої Орди. Спираючись на підтримку ординців, зумів послабити свого основного супротивника — Велике князівство Тверське. Зокрема, звів наклеп на князя Олександра, якого з сином Федором після суду в хана Узбека вбили в Орді. Іван Данилович наказав зняти дзвін з собору Твері та перевезти до Москви[8]. Також сприяв послабленню Новгородської та Псковської республік.

Зміцненню авторитету Івана Даниловича саме як московського князя сприяло перенесення на початку його правління (1325) резиденції митрополита Київського і всія Русі Петра Ратенського з Владимира на Клязьмі до Москви. Також князь упорядковував норми феодального права, податкову систему, сприяв розвиткові торгівлі.

Заклав церкву Успіння Богоматері 1326 року в Москві — першу значну кам'яну споруду міста[9].

У російську історіографію увійшов як перший «збирач російських земель». Перед смертю прийняв чернечий постриг з ім'ям Ананія та схиму. Помер у 1340 році в Москві.

Объяснение: