Что (кто) в предсмертном бреду привиделось(ся) Мцыри?

Людина гарний і славен своєю працею. У праці - сенс життя. Так було і буде в усі часи. Не дарма ж з глибини століть дійшла до нас багато прислів'їв, які висловили ставлення людини до праці. Ми оцінюємо людини по тому, як він працює і як він ставиться до інших людей. Працею створено все прекрасне і все найнеобхідніше на Землі. Праця немислимий без людини, а людина немислима без праці. М.Пришвін писав, що «все прекрасне на землі - від сонця, і все хороше - від людини». Продовжуючи цю думку, можна додати, що все найнеобхідніше створено працею людини. По різному людина може ставитися до праці. Для деяких працю - тягар, яка забирає сили і час. Може бути, це люди, які вибрали професію не до душі, або ті, хто матеріально забезпечений і живе за рахунок інших людей. Але для таких людей життя стає, з одного боку, борошном, а з іншого боку - марнуванням часу. Головне - відчути радість праці, і тоді життя наповниться іншим змістом, стане яскравішим і багатшим. У людини може і не бути улюбленої роботи, але бути улюблене заняття, захоплення. Нерідко буває так, що хтось ходить на роботу заради матеріального забезпечення для себе і своєї сім'ї. Так, така людина працює сумлінно, і люди його за це поважають, але розкрити себе він може тільки в улюбленій справі, якому віддає всю душу. І тоді така справа йде на лад, тому що робиться з натхненням та любов'ю. Ще Езоп вважав, що « справжній скарб для людей - уміння трудитися ».  

Людська краса найяскравіше розкривається в праці. Проходячи вулицями міста, напевно, кожен з нас хоча б інколи звертав увагу на те, як красиво людина працює. Часто в парках можна побачити художників, що малюють чий то портрет. Дивишся та дивуєшся таланту людини творця. Дійсно, людина красива у праці та прекрасне те, що вона створює. Ми іноді мимоволі звертаємо увагу на людину, яка з натхненням виконує, здавалося б, звичайну роботу. Придивіться, як працюють деякі каменярі. Швидко, злагоджено, рівно, цеглинка до цеглинки. На перший погляд може здатися, що нічого складного в такій роботі немає. Не робота, а гра. Але будь-яка справа вимагає навичок, умінь, які приходять з досвідом. І найголовніше - результат залежить від того, з яким настроєм ти виконуєш роботу. Адже і вдома, якщо тобі щось подобається, ти робиш з бажанням, задоволенням, а якщо не хочеться щось робити, все, як кажуть, з рук валиться.  

Ми живемо в прекрасному світі. Навколишній світ - це світ природи та світ, створений працею людини. Але найголовніша прикраса Землі - це людина. Розумна, добра, працьовита. І якщо всі люди будуть такими, тоді вони зможуть зберегти та зробити ще кращим нашу планету. Ми живемо для того, щоб залишити про себе пам'ять. Наша пам'ять - це наші добрі справи та вчинки, це наше духовне багатство. А духовне багатство особистості складається насамперед з поваги до праці, завдяки якому створено все прекрасне на Землі.

Объяснение:

Мабуть, немає такої людини, котра б не замислювала­ся про сутність товариськості, дружби. У ранній юності ці питання хвилюють особливо, від них залежить роз­в'язання життєвих проблем.

Потреба в дружбі існувала в усі часи і в усіх народів, існує ця потреба і у сучасних людей. І не дивно, що сьогодні багато дітей вважають справжню дружбу рідкіс­тю й відносять її до минулого. Позаяк у поняття «друж­ба» кожен вкладає свій сенс. Спробуємо разом з ученими розібратися, чим відрізняється товариськість і дружба, яке значення вкладають у ці поняття сьогодні й яке вкладали раніше.

Товариськість і дружба — це сталі експресивні між-особистісні стосунки. Товариськість — це стосунки на ґрунті приналежності до того самого колективу. Друж­ба — це стосунки на ґрунті індивідуального вибору та особистої симпатії. Дуже часто товариські стосунки пере­ростають у дружні. Спільна діяльність у колективі згурто­вує, допомагає зробити вибір. Прислів'я говорять: «Ро­зумний товариш — половина дороги», «Не пізнавай то­вариша за три дні, а пізнавай за три роки», «Справжні друзі пізнаються в біді».

Друзями можуть бути й сусіди, й ті, хто живе в інших місцях, якщо їх об'єднують духовні інтереси. У спілку­ванні друзів важливі спільні заняття й захоплення, дозвілля, обмін думками. Найчастіше в юнацькому віці друзів шукають серед ровесників, керуючися рівністю у стосунках та взаєморозумінням. У дорослих дружба інша, вона багато в чому відрізняється від юнацької. Й це зрозуміло: різні проблеми, турботи — дорослим не вис­тачає часу на такі бажані спілкування через сімейні обов'язки, службові справи, а юним куди той час подіти, немає де його провести, немає де докласти силу; у до­рослих — проблема, де дістати, де взяти; у юних — проблема, як знайти взаєморозуміння, споріднену душу, як утвердити себе. Хто може краще зрозуміти тебе?

Звичайно, такий, як і ти. Але чому не кожний, а тільки деякі з ровесників?

На всі ці питання намагаються відповісти вчені. Саме намагаються, позаяк сьогодні в людині занадто багато загадок. «Раніше мені здавалося: веселий любить весело­го, маленький—маленького, слабкий—слабкого, що, мовляв, сам порядний і шукає порядних друзів. Справді, й так буває, тільки не завжди. Раніше я навіть радив, кому з ким дружити; тепер я не люблю втручатися, не знаю»,— такою є думка письменника й лікаря Януша Корчака. Але є й інші думки. Фундатор психоаналітичної теорії 3. Фрейд дружбу, як і будь-який інший людський потяг і прихильність, вважав формою статевого потягу.

У книзі «Дружба» професор І. С. Кон висловлює свою думку стосовно причин, які впливають на вибір друзів. Це і спільність статі, віку, збіг чи подібність поглядів, інтересів, рис характеру. «Проте друг — не просто друг, а саме інше Я; друзі покликані не дублюва­ти, а взаємозбагачувати один одного».

Дружбу, на відміну від інших міжособистісних стосун­ків, характеризують близькі, довірливі стосунки, спільні інтереси, прихильності. В словнику з етики є таке визна­чення дружби: «Дружба — форма міжособистісних сто­сунків, яка базується на спільності інтересів і взаємному вподобанні».

Психологами було проведено опитування, в результаті якого визначили головні неписані правила дружби. Ось деякі з них: ділитися новинами про свої успіхи, добро­вільно допомагати у разі потреби й намагатися, щоб другу було приємно в твоєму товаристві; впевненість у другові й довіра до нього; захищати друга за його відсут­ності; бути толерантним до його друзів; не критикувати друга публічно, зберігати довірені таємниці.

Пошук друга в юнацькому віці пов'язаний з потребою в інтимному спілкуванні. Ти відкриваєш свій внутрішній світ, по-новому відчуваєш себе, тобі хочеться бути водночас і таким, як усі, і зовсім не подібним до інших. Змінюються мова спілкування, стиль одягу, манери поведінки, вони стають перепусткою в особливий світ, який інколи не зможуть зрозуміти навіть найкращі батьки. Зрозуміти зможуть такі, як ти сам, твої ровесни­ки. Почуття самотності, внутрішня порожнеча посилюють потребу знайти споріднену душу, здатну зрозуміти тебе. Пошук друга, який вміє бути відданим, береже таємниці, з яким можна обговорити всі проблеми, інко­ли буває дуже тривалим — це залежить від типу особис­тості, від її вимогливості, уподобань

Объяснение: