С кем играл в карты главный герой повести «Пропавшая грамота»?

1.Том Сойєр - лідер по натурі, тому він Верховодить у компанії міських хлопчаків. Він вірний друг, завжди до в біді та ніколи не видасть. Це дуже товариський хлопчик, він спілкується та дружить з представниками різних верств суспільства та не вважає негожим спілкуватися з рабами-неграми. Але при цьому він хлопчик пустотливий і не особливо слухняний, як і багато хлопчиків у цьому віці. Буває, він пустує, і тоді його карають. Він не любить сидіти вдома, відвідувати школу та недільну школу. Том «кращий - забіяка та найспритніший хлопчик у місті». Він трохи забобонний, бо вірить у прикмети и страшні місцеві легенди, як, втім, і всі хлопці.

2.Автор - Астрід Ліндгрен.

Рік написання - 1944

Жанр: казкова повість

Головна думка твору дитинство - найкращий час у житті людини, і тому воно повинно бути багате на пригоди.

"Пеппі Довгапанчоха" сюжет

Коли тата Пеппі змило хвилею, Пеппі оселилася в віллі "Хованка" і подружилася з Томмі і Аннікою.

Завдяки своїй силі, Пеппі легко долала складнощі та небезпеки, допомагає слабким, і сміялася над злодіями.

Пеппі стає героїнею міста, після того, як рятує під час пожежі малюків, рятуєяк рятує під час пожежі малюків, рятує дівчинку від тигра, і карає місцевого хулігана.

Коли приїжджає батько Пеппі, вона збирається відправиться з ним на острів, але залишається, не в силах розлучитися. з друзями.

Пеппі відправляється на острів разом з Томмі й Аннікою, розмовляє з акулою і карає двох розбійників.

Пеппі повертається на віллу "Хованка", святкує Різдво, і вирішує ніколи не ставати дорослою.

Объяснение:

Современный футбол появился благодаря флорентийскому Кальчо (Calcio Fiorentino). В него играли в 14 столетии в Италии. До этого в мире было много игр с мячом. Даже существует мнение, что футбол придумали в Китае. Но никакого отношения к современному футболу эти игры не имели.
Англичане позаимствовали идею у итальянцев. Идея игры была очень похожа на современное регби. Позже англичане разделились: одни решили играть ногами, а другие продолжили держать мяч во время игры руками.Другая версия связана с Китаем, в котором якобы была игра под названием Цу-Чу, что означает «бить мяч ногой», и записи о ней датируются периодом правления династии Хань. Эта версия никак не вяжется с европейским развитием футбола, где изначально играли руками. Поэтому вряд ли игра, похожая на регби, могла прийти из Китая, где били мяч ногой.