Сурок празднует свой День 2-го февраля. Чтобы хорошенько отдохнуть, он лёг спать в полдень 15-го января. В полдень во вторник он проснулся,

ответ:

мій улюблений міфологічний герой

я прочитала багато міфів, і грецька міфологія полонила мене своїм оптимізмом, красою, благородством. прометей, ахілл, геракакл, деметра, персефона, дедал, ікар та багато інших героїв надовго залишаються в пам'яті. та найбільше мені сподобався орфей.

він був дивовижним співаком. орфей «співав так, що зачаровував навіть диких звірів, а дерева і скелі підступали ближче послухати той спів». замовкали тоді галасливі птахи, вщухали буйні вітри, морські хвилі лагідно лягали на берег. і вся природа завмирала, слухаючи божественного співця. музика і спів орфея аргонавтам здолати труднощі їхнього походу за золотим руном.

орфей зазнав романтичного кохання до евридики. та не судилося їм щастя. евридика померла від укусу змії. а орфей тяжко переживав її смерть. він самотньо сидів на березі моря, і його спів бринів, як плач.

не витримуючи розлуки з коханою, орфей вирішив спуститися у царство мертвих і вивести звідти евридику. він звернувся з проханням до бога підземного царства аїда. у його словах було скільки щирості, туги, палкого кохання, що аїд змилосердився і відпустив евридику.

щасливий, він повертався на землю. та все ж не зміг уберегти кохану. під час подорожі на землю, турбуючись про евридику, орфей озирнувся і через це навіки її втратив.

до кінця своїх днів орфей тужив за евридикою, залишившись їй вірним.

мене привабив цей герой своїм великим талантом і надзвичайною вірністю у коханні.

як згадка про дивовижний талант орфея на небі палає сузір'я ліри. а про його вірну любов люди розпові легенди ось уже багато століть.

объяснение:

ответ:

поездка a.c. пушкина на урал в 1833 году для сбора сведений к « пугачева»

почему пугачевцы называли свою военную ставку — москвой

мы уже высказали мысль, что имя пугачев — это, попросту, пугач, то есть не настоящее имя или фамилия, а прозвище, которое романовские придумали либо последнему царю-хану московской тартарии со столицей в тобольске, либо его главному полководцу. скорее всего, сегодня мы просто не знаем подлинного имени этого человека. оно намеренно вытерто со страниц . последнего полководца руси-орды середины xviii века романовская администрация прозвала пугачем. по-видимому потому, что он действительно сильно напугал династию романовых, когда попытался распространить власть огромной московской тартарии обратно, на территорию европейской части старой руси-орды. мысль, что пугачев — это просто прозвище-кличка пугач, подтверждается старыми документами. например, об этом прямо говорит в.и. даль — современник и друг a.c. пушкина [710], т. 2, с. 222–223. отметим, что в.и. даль служил в то время «чиновником особых поручений при оренбургском генерал-губернаторе» [710], т. 2, с. 452.