Сравните древнегреческие и современные олимпийские игры. Ответ оформите в виде таблицы

Могут быть названы следующие общие черты:

- периодичность – 1 раз в 4 года

- награждение победителей в состязаниях

- почитание победителей олимпийских игр на родине

 Могут быть названы следующие различия

Несколько лет назад, когда я был маленький и ещё не ходил в школу, мне подарили замечательную мягкую игрушку Гошу. Внешне он похож на инопланетянина: сам толстенький, носик красный, длинные ушки торчат в стороны, у него синие печальные глазки и рожки, похожие на антенны. Одет Гоша в синюю шубку с жёлтым брюшком и красную бейсболку, на которой написано его имя.

Я сразу полюбил Гошу, а он меня. В брюшке у Гоши спрятаны микросхемы, и когда включаешь пульт управления, Гоша начинает разговаривать. Голос у него очень добрый. Он учил меня считать и запоминать алфавит. Когда его включали и долго не беспокоили, Гоша засыпал и начинал забавно храпеть.

Мы старались не расставаться с Гошей, он побывал со мной в Испании и Арабских Эмиратах. Правда, там он не ездил со мной на экскурсии и не плавал в море, а терпеливо ждал меня в номере. Сейчас я стал старше и редко разговариваю с Гошей. Но по-прежнему его очень люблю.

Объяснение:я хз какая у тебя любимая игрушка

На сторінках роману „Айвенго" триває вічна боротьба добра і зла, справедливості й підступності. Людському і суспільному злу В. Скотт протиставляє вічні цінності. Письменник з великою майстерністю викриває вади й недоліки людей, але при цьому він завжди залишається об’єктивним, помічаючи в людині як добре, так і погане. Айвенго - ідеальний лицар. Пряме і переносне значення слова лицар збігаються, коли йдеться про нього. Створюючи образ Айвенго, Вальтер Скотт нагадує своїм співвітчизникам про поняття, найважливіші для благородної людини: чесність, справедливість, любов до вітчизни, вірність прекрасній дамі. В образі Айвенго втілено ті риси, які письменник хотів би бачити і у сучасних йому аристократах. Зовсім інший Бріан де Буагільбер. З’являється як сувора, тверда людина. Видно його відношення до церкви, його віра. Незважаючи на свій титул священної особи він досить вульгарно говорить про саксонську принцесу Ровену, зовсім не як духовна особа. І ми бачимо його не як позитивного персонажа. Гордий та самовпевнений, він терпить нищівний удар по самолюбству. Далі він, можливо з причини втрати авторитету, вдаряється в усі тяжкі. Він бере в полон Ревекку і просто губить голову. Він закохується в Ревеку, видна його внутрішня боротьба. Він готовий відмовитися від свого титулу, імені, він готовий кинути себе, знеславити заради своєї пристрасті. В його душі йде запекла боротьба. Ось коли перед нами постає він справжній! Пристрасна натура, сильний дух ... Але його душа вже знівечена постійною жорстокістю і насильством. Айвенго і Бріан де Буагільбер - сміливі воїни, але у творі вони протиставлені один одному. Вони суперники й вороги, які уособлюють дві різні моральні позиції.