Эбонитовую палочку, заряженную отрицательно, подносят к листочкам бумаги (рис. 122 Почему они притягиваются к палочке?

Явлением поляризадии объясняются опыты по притяжению наэлектризованным телом легких предметов, например кусочков бумаги, пылинок. Хотя эти предметы в целом нейтральны, в электрическом поле наэлектризованного тела (стеклянной или эбонитовой палочки) они поляризуются. На ближайшем к палочке конце кусочка бумаги появляется противоположный по знаку связанный заряд, а на отдалённом конце — заряд того же знака, что и на палочке. При этом электрическое поле вокруг взаимодействующих тел неоднородно. Взаимодействие тел в неоднородаом электрическом поле приводит к притяжению кусочков бумаги к наэлектризованной палочке.

Ровно 1000 знаков будет в этом абзаце. В действительности 1000 знаков – это в одном случае более чем достаточно, в другом – слишком мало, в третьем – даже слишком много. Согласитесь, заголовок длиной в 15 предложений выглядел бы странно. А рассказ с предысторией, интригой и развязкой в тысячу знаков уложить сможет только очень талантливый писатель. В среднем тысяча знаков – это хорошее развернутое описание товара в каталоге. В такой объем уместится и подробная характеристика, и область применения, и особенности данной модели, и даже на призывающий рекламный абзац место останется. Если оценивать на глаз, то текст в 1000 знаков (без пробелов) – это примерно половина страницы А4 шрифтом Times NewRoman размером 12 пт с полуторным интервалом. Если вам ничего не говорят эти параметры, то поверьте на слово: это примерно полстраницы привычного вам текста. Теперь следующий во когда 1000 символов мало? Если для описания товара 700-1000 знаков вполне достаточно, то текст на страницу сайта нужно писать побольше объемом. Объем в 2000-3000 знаков – это добротная статья, достаточная для раскрытия темы. Минимальный рекомендуемый объем статьи – около 1500 знаков.

А вообще самый и разумный воспользоваться средствами статистики и поиска в том же ворде.

Объяснение:

Ряд теоретиків і прихильників сталого розвитку вважають його найперспективнішою ідеологією 21 століття і навіть усього третього тисячоліття, яка, з поглибленням наукової обґрунтованості, витіснить усі наявні світоглядні ідеології, як такі, що є фрагментарними, неспроможними забезпечити збалансований розвиток цивілізації.

Сталий розвиток — це систематично керований розвиток. Основою його керованості є системний підхід та сучасні інформаційні технології, які дозволяють дуже швидко моделювати різні варіанти напрямків розвитку, з високою точністю прогнозувати їх результати та вибрати найбільш оптимальний.

Водночас з'явились дослідження американського вченого Н. Джорджеску-Рогена, який пов'язує розвиток економіки з природними обмеженнями та робить спроби поєднати термодинаміку з економікою довкілля. Дослідження Н. Джорджеску-Рогена проводились незалежно від К. Боулдинга, який у 1966 р. був визнаний за обґрунтування довкільних проблем принципу рівноваги речовини, а також від Г.Айреса і Л.Кохрсена, які використовували підхід балансу матеріалів та вхідних і вихідних системах[2].

Варто відзначити, що досягнення оптимального варіанту розвитку декларують ряд країн, у кожної країни свій шлях розвитку. В одних цей шлях «тільки починається, у інших вже розпочався, треті вже стали на шлях сталого економічного розвитку (США, Японія, країни Європейського Союзу)»[3]. Існує багато і таких країн, яким не до сталого розвитку і вони його не сприймають. На перше місце вони ставлять одну стратегічну мету — вижити. Саме такі країни провокують загрози, що поширюються до інших держав та їхніх регіонів. Досягти сталого розвитку регіонів надзвичайно важко, адже близьке сусідство з іншими державами формує загрозу екологічної небезпеки, а глобалізація, що стрімко набрала обертів, сприяє утворенню та загостренню економічних та соціальних небезпек, що зрештою торкаються регіонального розвитку.