Географическое положение-Южной Америки. Подробный план по Г.П Южной Америки.

Подробный план по Г.П Южной Америки:
1. Америка расположена относительно экватора - значительной частью в южном полушарии, южный тропик пересекает почти посередине,
расположена севернее южного полярного круга, относительно нулевого меридиана - в западном полушарии.
2. Северная — мыс Гальинас 12°27′ с. ш. 71°39′ з. д.
Южная (островная) — Диего-Рамирес 56°30′ ю. ш. 68°43′ з. д.
Западная — мыс Париньяс 4°40′ ю. ш. 81°20′ з. д.
Восточная — мыс Кабу-Бранку 7°10′ ю. ш. 34°47′ з. д.
3. Америка расположена в пределах шести климатических поясов Южного полушария: экваториального, субэкваториального, тропического, субтропического, умеренного пояса
4. Омывается на западе Тихим океаном, на востоке — Атлантическим, на севере — Карибским морем
5. К югу от Ю. Америки расположена Антарктида, на севере - С. Америка, на западе на большом удалении - Австралия и Евразия, на востоке - Африка.

Сегодня солнечный день. Кажется, что не только люди, но и природа отмечает День победы-9 мая. Уже неделю, как висят по городу праздничные флаги и украшены перекрестки. А благодаря хорошей погоде, настроение людей итак приподнято.

Сегодня в нашем городе будет парад на главной площаде. Мы всей семьей ходим на него каждый год. Там показывают военную технику времен Великой отечественной войны и современную. Мне нравятся старые автомобили, которые не смотря на свой возраст, гордо движутся по площаде. В этих машинах сидят солдаты в одежде тех времен, и кажется буд-то и не было тех лет с великой победы.

На параде всегда присутсвуют ветераны. У них так много медалей, все они наши герои. Особенно трогателен момент, когда дети дарят им цветы.

В нашей семье 9 мая особенный праздник и потому, что мой дедушка погиб на войне. Он не дожил до победы 8 месяцев. Бабушка плачет, когда рассказывает о нем.

После парада, мы гуляем по городу. Сначала по заливу, потом идем в центр. В парках проходят интресные мероприятия. Возращаемся мы уставшие, но счастливые.

Я думаю, что люди нашей планеты, не должны забывать тот урок, который нам преподало то нелегкое время.

Надеюсь Объяснение:

Давньогрецька релігія була політеїстичною, відгомони її та еллінських міфів увійшли до культури всіх європейських народів. Релігійні уявлення і релігійний побут давніх греків перебували в тісному зв'язку з усім їхнім історичним життям.

Різноманітність релігійних уявлень знаходила вираження і в різноманітності культів. У різних регіонах особливо вшановувались певні божества. Наприклад,Зевс — у Додоні (місто на північному заході Греції) та Олімпії, Аполлон — у Дельфах та на острові Делос, Афіна — в Афінах, Гера — на острові Самос. Існували й шанобливі всіма греками святині на зразок Дельфійського і Додонського оракулів або острів Делос, де згідно з давньогрецькими міфами, народилися боги Аполлон і Артеміда.

Релігійні обряди в Греції були вкрай могли виконуватися будь-якою людиною. Фактично вони зводилися до жертвоприношень і молитов, що відбувалися, здебільшого, у храмах. Із 7 століття до н. е. набули поширеня богослужіння, доступні лише для втаємничених — містерії (в Елефсіні на честьДеметри, орфічні на честь Діоніса і т. д.). Прадавній стан грецької релігії відомий з табличок крито-мікенської культури, заснованої на культі богині Землі. Для цього періоду характерна невелика кількість богів, до того ж більшість з них носять іншомовні імена. Втім, вже відомі Зевс, Афіна, Діоніс та деякі інші боги. Їх ієрархія також могла відрізнятися від пізніше встановленої

Давньори́мська релі́гія — одна з політеїстичних систем рабовласницького суспільства з пережитками релігійних уявлень епохи родового ладу.

Основною ланкою господарювання римської громади було хліборобство. Тому для давньоримської релігії характерна віра в духів — покровителів природи, сільського життя і хліборобства. Патріархальність життя зумовила також особливу шану та обожнювання душ предків як покровителів домашнього вогнища — ларів, пенатів та ін. У культі дерев, землі, каміння, деяких тварин відбито риси фетишизму й тотемізму.

Поступово з маси дрібних божків, які уособлювали сили природи і вважалися покровителями тих чи тих явищ дійсності, релігійна свідомість стародавніх римлян стала виділяти окремих головних богів. До цього періоду належить і виникнення численних міфів про богів. Римська міфологія зазнала величезного впливу грецької міфології.

З утворенням класів і держави боги давньоримської релігії (їх було близько 30) стали загальнодержавними, не пов'язаними з певною територією. Оформлення пантеону було насамперед справою вельможних та жерців. Поряд з такими богами, якЮпітер і Марс, що ставали дедалі могутнішими, існувало безліч менших богів, духів, котрі опікувалися окремими життєвими чи господарськими справами.