При выстреле из пушки, неподвижно стоящей на гладкой поверхности, снаряд массой 15 кг приобретает в горизонтальном направлении

ответ к заданию по физике
 

Відповідь:

Цю новелу вирізняє динамічний сюжет і зразкова композиція. О. Генрі використав свій улюблений прийом побудови сюжету — несподівана кінцівка, однак цього разу ще й з подвійною розв'язкою. Отже «Останній листок» має дві сюжетні лінії, одна з яких розповідає про життя і хворобу молодої дівчини Джонсі, а друга — про старого художника-невдаху Бермана та його шедевр. Спочатку здається, що головною сюжетною лінією є хвороба дівчини, але насправді це самовідданий вчинок Бермана, на який ніхто не очікував. Обидві сюжетні лінії набувають несподіваного розв'язання в кінці новели, коли стає відомо чим пожертвував старий художник заради порятунку молодої дівчини, яка вже втратила надію на одужання і віру в себе. Ніхто навіть не міг сподіватись, що саме Берман врятує життя Джонсі, ще й втративши своє. Завдяки такому прийому автор тримає читача в напрузі аж до кінця новели. Образ Бермана кардинально змінюється, він виростає в очах читача завдяки вчинку самопожертви, врятувавши життя, створивши свій перший і останній шедевр. Через образ Бермана автор розкриває найкращі риси характеру, притаманні людині, зокрема почуття любові до інших, небайдужість до чужого горя, взаємовиручка.

Описане в «Останньому листку» психологічне підґрунтя, на якому зав'язується сюжет — не авторська вигадка, а науково доведений факт. Ще з кінця XIX століття психіатри звернули увагу на зв'язок між психологічним станом людини і фізичним станом її здоров'я. Для багатьох хвороб було доведено можливість виникнення на тлі стресу, депресії. Позитивне або негативне самонавіювання також відіграє важливу роль у динаміці одужання: статистично доведено, що позитивно налаштовані оптимістичні люди, особливо за підтримки близьких, одужують швидше, ніж песимісти або самотні особи. Втім, у цій новелі присутня й наукова неточність. Заради художньої образності О. Генрі описав листопад на плющі, хоча в дійсності ця ліана є вічнозеленою.

Пояснення:

II. Прочитайте креслення предметів, давши відповіді на запи­тання. До креслення на рисунку 197: 1. Які вигляди виконано на кресленні? 2. Який розріз виконано на кресленні? 3. Чому не позначено розріз на кресленні? 4. Що виявляють місцеві вигляди на кресленні? Чому один з них має позначення, а другий — ні? 5. Поєднанням яких геометричних тіл утворена форма предмета? 6. Чому дорівнюють габаритні розміри предмета? 7. Які розміри на кресленні є координуючими? До креслення на рисунку 198: 1. Як називають зображення, яке на кресленні є головним? 2. Скільки розрізів виконано на кресленні? 3. Яку назву має розріз А—А? 4. Для чого на кресленні виконано місцевий розріз? 5. Чому дорівнюють габаритні розміри предмета? 6. Що визначає розмір 48 мм на головному зображенні? 7. Які розміри визначають положення центрів отворів діаметром 16 мм? До креслення на рисунку 199: 1. Яке зображення на кресленні є головним? 2. Які вигляди виконано на кресленні?