Зачем обществу требуются разные профессии?

Если будет одна профессия, то общество будет регрессировать. Ведь одна профессия не может существовать без другой. Например: для производства хлеба необходимо иметь профессию пекаря, технолога, строителя (для возведения хлебзавода), инженер-конструктора (чтоб делать оборудование для хлебзавода) и т.д. К тому же каждый челок индивидуален и умеет что-то своё.

1.мысль, общее понятие о предмете или явлении; продукт человеческого мышления, отражающего материальный мир

определяющее понятие, лежащее в основе теоретической системы, логического построения, в частности мировоззрения

мысль, замысел

основная мысль чего-л., напр, художественного, научного или политического произведения и т. д

2.Эскиз — быстро выполненный свободный рисунок, не предполагаемый как готовая работа, часто состоит из множества перекрывающих линий. Эскиз – подготовительный набросок, отражающий поиски наилучшего воплощения творческого замысла.

3.Пирография — это выжигание, а именно, на поверхность любого материала (который может изменяться под действием высоких температур) наносится рисунок при раскаленной металлической иглы. Для выжигания по дереву лучше всего подходят липа, тополь, ольха и каштан. 

4.Искусственная кожа (кожзам) или экокожа - это полимерный материал, применяемый вместо натуральной кожи. Её изготавливают путём нанесения на основу из ткани плёночного полиуретанового покрытия.

Деякі здобутки цієї доби віками залишалися нормою та недосяжним зразком. Дух еллінсько-римської античності, якому, за визначенням німецького історика культури Вінкельмана притаманні “геніальна простота й спокійна велич”, ще й досі пронизує найглибинніші підвалини європейської культури.

Античність – спільне минуле, велике й героїчне, всіх європейських народів; саме вона робить ці надзвичайно різні народи – від португальців до українців, від вірменів до ірландців, від австрійців до литовців – членами однієї європейської культурної сім’ї, яка має одних учителів: стародавніх греків і римлян. І всі ми рівною мірою є спадкоємцями й правонаступниками їхньої коштовної спадщини, збагаченої та вишляхетненої християнством, і завдяки цьому – європейцями.

Духовну скарбницю Еллади і Риму становлять філософія як особлива форма мислення та культури, логіка й головні зсади раціоналістичного світогляду, першовитоки багатьох наук: геометрії, арифметики, астрономії, фізики, хімії, історії, етики, естетики, літературознавства й мистецтвознавства. Античність – наріжний камінь багатьох галузей людської діяльності, зокрема політики, де наш лексикон і сьогодні майже не вийшов за греко-римські рамки: демократія, олігархія, монархія, республіка, тиранія, партія, деспотія, диктатура.

Те саме і в праві, в мистецтві, в інших галузях. У наше сьогоднішнє життя органічно вплилися численні поняття, слова, назви, імена, вирази, які дійшли до нас саме з культури Стародавньої Греції. Коли ми хочемо підкреслити величину предмета, то кажемо, що він “гігантських” розмірів, коли наголошуємо на величі якоїсь роботи, то кажемо, що вона “титанічна”, і навпаки незначних людей називаємо “пігмеями”; з тих же джерел і вирази “панічний жах”, “яблуко розбрату”, “ріг достатку”, “олімпійський спокій”, “лебедина пісня”, “ахіллесова п’ята”, “муки Тантала”, “сізіфова праця” та багато інших. Численні наукові поняття своїм корінням сягають у старогрецьку мову.