Расскажите об одном из известных вам обществ.

Всероссийское общество охраны природы.
Всероссийское общество охраны природы (ВООП) — всероссийская общественная и культурно-просветительская экологическая организация.
Всероссийское общество охраны природы (ВООП) было основано в 1924 году, носившее название «Всероссийского ордена Трудового Красного Знамени общества охраны природы».
В 1974 год за активную и многообразную деятельность Всероссийское общество охраны природы награждено орденом Трудового Красного Знамени, в 1984 году - Серебряной медалью программы ООН по окружающей среде (ЮНЕП). В 2017 году общество получило орден имени В.И. Вернадского.
В 1955 году был создан «Юннатский кружок при ВООП»
Миссия ВООП — поддержание благоприятной экологической и социальной обстановки в регионе и стране. Целью Общества является сохранение окружающей среды, поддержание многообразия флоры и фауны, а также сохранение и укрепление здоровья населения.

Дзеду было за семдзесят. Ён добра памятаў яшчэ першую, "царскую" вайну, з якой прывёз Георгіеўскі крыж, потым "гражданскую", якую, калі верыць яго словам, ён прайшоў у сядле з галошам на адной назе і з лапцем на другой. У калектывізацыю кулакі спалілі яго новую хату і застрэлілі сабаку. Суседзі меркавалі, што сабаку наўрад ці збіраўся хто зводзіць, і загінуў ён праз свой язык. Гэта вайна зачапіла старога мацней: не вярнуўся з фронту сын, а жонку — добрую, рухавую Параску — расстралялі немцы дома. Нехта з "добрых" людзей падаткнуў, што стары ў партызанскім атрадзе.”

2. Чым выкліканы частыя наведванні Кастусём дзеда Агея? Як трымаў сябе дзед?

Кастусь наведваўся да дзеда, каб адцягнуць увагу яго і сабакі, пакуль сябрукі кралі цітаўкі ў садзе. Дзед заўсёды сустракаў хлопчыка прыветна, частаваў, расказваў пра сваё жыццё. Ён здагадваўся, што хлопчык прыходзіць не так, але дазваляў падманваць сябе, магчыма, ад адзіноцтва.

Объяснение:

Існує маса легенд про походження назви села, втім жителі цього краю розповідають, що жив тут колись багач, який скуповував навколишні землі. У нього була донька Синь. Коли батько відправлявся завжди на чергову зустріч, дочка благала взяти її зі собою, але тато не брав дівчину, пояснюючи, що вона ще маленька. Та одного разу Синь таки вмовила батька, і він взяв її з собою з умовою, що вона гратиметься на одній галявині і нікуди не ходитиме більше. Дівчина, як і домовлялись, сиділа та чекала батька, який залагоджував свої справи, аж раптом почула, як лунає звук чи то сопілки, чи то трембіти. І поманив цей спів її за собою, піднялася дівчина на гору і побачила хлопця, бідно одягненого, який пас овець. Синь вмостилася і слухала, як грає хлопець, що називався Вир. Коли батько повернувся на домовлене місце і побачив, що доньки немає, здійняв шум і організував пошуки. Дуже швидко багачеві розповіли, що дівчина таємно бачиться з Виром. Дізнавшись, що вона спілкується з бідняком, тато наказав своїм слугам скинути хлопця з гори, де він співав, у прірву. І коли наступного разу Синь прибігла на побачення та не застала хлопця, вона сіла на горі і так плакала, що залила своїми слізьми усю прірву, куди скинули хлопця. Так і утворилося озеро, а назвали його в честь закоханих."

Також озеро має назву Морське око Карпат, оскільки воно має округлу форму, а посередині озера розташований маленький острівець, що нагадує зіницю.