Вы находитесь в лесу с друзьями. Неожиданно вы видите дым и языки пламени, которые лижут стволы и кроны деревьев. Ваши действия

Почувствовав запах гари, постараться определить местонахождение очага возгорания.
Если нет явной опасности для вашей жизни, постараться затушить огонь: заливать его водой из ближайшего водоёма, засыпать землёй.
Использовать для тушения ветки деревьев лиственных пород или деревца длиной 1,5-2 м, мокрую одежду, плотную ткань. Наносить скользящие удары по кромке огня сбоку в сторону очага пожара, как бы сметая пламя; прижимать ветви при следующем ударе по этому же месту и, поворачивая, охлаждать их таким образом.
Затаптывать небольшой огонь ногами, не давать ему перекинуться на стволы и кроны деревьев.
При распространении огня по кронам деревьев валите не тронутые пожаром деревья на пути огня кроной от места пожара. (Собираясь в лес на отдых или в турпоход, обязательно взять с собой топор, складную лопату, ведро или большой пластиковый пакет.)
Потушив небольшой пожар, не уходить, пока нет точной уверенности, что огонь не разгорится снова.
При сильном огне и ветре быстро покинуть опасную зону, двигаться наискосок против ветра или поперечным курсом, чтобы не дышать дымом. Укрыть рот и нос мокрой тканью.
Сообщить в лесничество (администрацию сельского поселения, полицию или пожарную охрану) о месте пожара.
Если ваши неосторожные действия привели к возгоранию, приложить максимум усилий для тушения огня, иначе вас могут оштрафовать на большую сумму.
Если горит торфяное болото, не пытаться его тушить, обойти стороной. Двигаться против ветра так, чтобы дым не затруднял ориентирование. Внимательно осматривать и ощупывать путь перед собой шестом или палкой. Горячая земля и идущий из-под неё дым показывают, что пожар ушёл под землю. Торф выгорает изнутри, образуя пустоты, в которые можно провалиться, что приведёт к гибели.

плохо разбираюсь с украинским но вот

Объяснение:

Фе́дір Миха́йлович Достоє́вський (рос. дореф. Ѳедоръ Михайловичъ Достоевскій, рос. Фёдор Михайлович Достоевский; 30 жовтня (11 листопада) 1821, Москва, Російська імперія — 28 січня (9 лютого) 1881, Санкт-Петербург, Російська імперія) — російський письменник. Визнаний класиком російської літератури і одним з найкращих романістів світового значення, вважається першим представником персоналізму в Росії.

Творчість письменника мала вплив на світову літературу, зокрема на творчість ряду лауреатів Нобелівської премії з літератури, становлення екзистенціалізму і фройдизму. До найвидатніших творів письменника відносять романи «великого п'ятикнижжя». Романи «Злочин і покарання», «Ідіот», «Біси» і «Брати Карамазови» включені в список 100 кращих книг Норвезького книжкового клубу 2002 року. Багато відомих творів Достоєвського багаторазово екранізувалися і інсценувалися в театрі, ставилися балетні і оперні постановки.

"Федько-халамидник")

2. Моє ставлення до Федька і Толі (за оповіданням В. Винниченка "Федько-халамидник")

Всі схожі твори (6) ↓

Нещодавно ми читали оповідання "Федько-халамидник", яке написав Володимир Винниченко. Цей твір, а особливо його фінал, справив на мене велике враження.

Володимир Винниченко розповідає про двох хлопчиків — Федька, сина бідного робітника, і Толю, дитину заможних батьків.

Федько-халамидник був дуже чесним і ніколи не брехав. Вадою хлопчика було те, що він заважав іншим дітям спокійно гратися, зчиняв бійки, робив шкоду сусідам. Проте Федько заслужив повагу однолітків, бо був справжнім другом і ніколи не видавав товаришів. Толя був делікатний, ніжний, сумирний. Він завжди був охайний, причепурений, а у двір виходив боязко й поводився тихо.

Одного дня хлопці пішли подивитися, як іде по річці весняна крига. Толю не покликали, але він все одно пішов. Федько вирішив перебратися по хитких крижинах з одного берега на інший і зробив це. Толі здалося, що він теж здатний на такий вчинок: хлопчик ступив на кригу. І тут сталося нещастя. Федько допоміг Толі, і той, як стріла, вилетів на берег. Упевнившись у власній безпеці, Толя навіть не подав палиці своєму рятівникові, тому що боявся опинитися в воді. Інші хлопці кинулися до Федька й витягли його На берег. Коли Федько-халамидник, геть мокрий та синій від холоду, теж був у безпеці, йому навіть не дозволили сказати правду. Толя ж підло звалив вину на Федька. Про те, щоб подякувати своєму рятівникові, Толя навіть не подумав.

Безперечно, Федько-халамидник повівся благородно, врятувавши товариша не тільки від наглої смерті, але й від батьківського покарання. Толя виявився черствою й зовсім байдужою до чужого нещастя людиною. Ще Толя — брехун і негідник. Коли Федько захворів на запалення легенів і помер, цей боягуз, обдуривши матір Федька, забрав чижика. А коли на цвинтарі ховали нещасного Федька, Толя спокійно грався з пташкою й не відчував ані жалю, ані смутку, ані докорів совісті.

Поведінка Федька викликає в мене захоплення, а поведінка Толі — справжнє обурення. Замість того, щоб берегти такого вірного товариша, Толя став причиною смерті Федька. Байдужість Толі майже лякає мене.

Сьогодні, коли навколо так багато черствості й ненависті, треба виховувати в собі риси характеру, властиві Федькові-халамиднику, і позбуватися рис, які мав Толя.

Объяснение:

ПОСТАВЬ ЛУЧШИЙ ОТВЕТ