Охарактеризуйте физические и химические свойства кислорода. Составьте уравнения соответствующих реакций. Под

Физические свойства:

При нормальных условиях кислород — это газ без цвета, вкуса и запаха. Он немного тяжелее воздуха. Слабо растворим в воде и спирте, хорошо растворим в расплавленном серебре. При температуре -182,98°С становится жидкостью бледно-голубого цвета. При температуре -218,79°С затвердевает, представляя собой синие кристаллы.

Химические свойства:

При нагревании реагирует с многими веществами, часто это реакция горения (с выделением теплоты и света). В атмосфере кислорода при нагревании горят многие простые и сложные вещества, при этом образуются оксиды.

S + O2 → SO2 (оксид серы)

4P + 5O2 → 2P2O5 (оксид фосфора)

2 Na+ O2 → Na2O2 (оксид натрия)

Зацікавлення Лесі Українки Північною Африкою випередили на довго її особисте перебування в Гелуані впоблизу Каїру в 1909-1910 роках. Вже в її популярній „Історії близького Сходу” присвячено багато уваги історії давнього Єгипту. Перешукуючи історичні джерела, вона натрапила на різні цікаві теми для літературного опрацювання. Так у поемі Сфінкс, написаній 24 липня 1900 р., Леся Українка відтворює походження славної скульптури невідомого „раба”, що приковувала увагу поетів і мислителів, які надаремне намагалися відкрити таїну Сфінкса, містичне ймення, таке „таємне, як сама потвора”.

Вже наступного дня, 25 липня 1900 р., написала Леся Українка іншу поему, Ра-Менеїс, присвячену „гордій єгипетській цариці, дочці фараонів”, що, не зважаючи на те, що була похована за повним єгипетським ритуалом, забальсамована й прикрашена коштовностями, — через випадок із її саркофаґом при перевезенні його „мусіла в землю вернутись” і безслідно пропала...

Поетка постійно цікавилася Єгиптом. В 1904 р. вона почала писати цикл під загальною назвою „Єгипетські барельєфи”. Одна з поем того циклю „Напис в руїні” подає дуже цікаву поетичну антитезу — прагнення невідомого єгипетського володаря жити вічно в написі на камені та втрату його імени для нащадків; „хто збив той напис, — чи сперечник-владар, чи просто час потужньою рукою”.

У людей пожилого возраста часто развиваются лекарственные поражения, включая неэффективность препаратов, побочные эффекты препаратов, передозировку, недостаточную дозировку, лекарственные взаимодействия.Лекарства у людей пожилого возраста могут быть неэффективны, поскольку врачи назначают их в недостаточных дозах (например, из-за повышенных опасений побочных эффектов), либо пациенты плохо соблюдают режим лечения (например, из-за финансовых или когнитивных ограничений).

Последствия побочных эффектов от лекарств не только нежелательны, но и опасны для пациента. Наиболее яркими примерами могут служить сверхседация, спутанность сознания, галлюцинации, падения и кровотечения. Среди амбулаторных пациентов старше 65 лет неблагоприятные последствия от приема лекарственных препаратов регистрируются с частотой до 50 случаев на 1000 человеко-лет. Частота госпитализации, связанная с побочными эффектами препаратов среди пожилых пациентов, составляет около 17%, т. е. эта частота в 4 раза выше, чем у более молодых пациентов, у которых этот показатель равен значению 4%. И 66% из этих госпитализаций среди пожилых пациентов обусловлены 4 препаратами или классами лекарственных препаратов: варфарином, инсулином, пероральными антиагрегантами и пероральными гипогликемическими препаратами.