Катет и гипотенуза прямоугольного треугольника соответственно равны 7 см и 25 см. Найдите: 1) синус угла, противолежащего большему катету;

решение задания по геометрии
 

1. Шкіра захищає наш організм. Незважаючи на те, що шкіра гладенька, вона дуже м`яка і пружна. Вона здатна витримати різні механічні впливи. До речі, шкіра – найважчий орган тіла людини. Шкіра дорослої людини важить приблизно від 4 до 7 кг.

 

 2. Шкіра зберігає в організмі воду. Крім того, що шкіра не пропускає вологу в організм, вона не дозволяє воді, що міститься в організмі, випаровуватися під дією сонячних променів або високої температури.

 

   3. Шкіра регулює температуру тіла. Спекотної погоди на тілі виступає піт. Випаровуючись, піт охолоджує температуру тіла, завдяки чому воно не перегрівається.

 

      4. Шкіра бере участь у дотику. На одному квадратному сантиметрі шкіри близько 150 – 200 нервових закінчень, що здатні сприймати всі види відчуттів.

   5. Шкіра не пропускає в організм бактерії. Це живий панцир, який постійно оновлюється. ЇЇ верхній шар старіє і обсипається, а під ним є уже новий. Завдяки роботі сальних залоз тіло людини покриває тонка жирова плівка. Вона надає шкірі гладкості та еластичності , оберігаючи її від розривів і тріщин, через які в організм людини можуть потрапити мікроби.

 

  6. Шкіра допомагає нашим легеням дихати. Вона теж поглинає і виділяє кисень. Здатність шкіри дихати незначна, але через неї можуть проникнути в організм отруйні гази та інші шкідливі речовини.

 

Саме тому ти маєш берегти шкіру від ушкоджень. Найменша ранка – це «ворота» для небезпечної мікробів. Садна, порізи полегшують проникнення в організм вірусів і бактерій.

  Щоб шкіра була здоровою – додержуйся правил гігієни: вранці , ввечері чи після прогулянки надворі треба мити руки і обличчя з милом, один раз на тиждень слід мити теплою водою все тіло. Тепла вода з милом добре очищає шкіру від бруду і мікробів.

     Загартовуй шкуру: провітрюй кімнату, обливайся холодною водою, обтирайся мокрим рушником, загорай, купайся у водоймах.  

В Україні існувало чимало проектів у сфері дослідження громадянської

свідомості та підвищення ефективності громадянської освіти. Серед них

проект «Громадянська освіта в Україні: рівень ефективності взаємодії вищої,

середньої школи та неформальної освіти», який реалізовує громадська

організація Фонд «Європа ХХІ». Можна згадати й спроби інших

недержавних організацій долучитися до розв’язання проблеми розвитку

демократичної політичної культури через громадянську освіту, зокрема

проект «Мережа громадянської освіти», який реалізовувався Радою

міжнародних досліджень та обмінів (IREX), проект «Впровадження

інноваційних технологій у громадянську освіту» громадської організації

«Центр демократичного лідерства». Більша частка фінансування зазначених

проектів надходила від зарубіжних донорів, що зумовило їх переважно

точковий характер1

.Актуальність системного запровадження громадянської освіти в

сучасній Україні. Загалом, можна зазначити, що системне запровадження

громадянської освіти в Україні запізнились на 27 років, і напевне це є не

останньою причиною повільного поступу українського суспільства на шляху

до демократії та верховенства права, розвиненого громадянського

суспільства, національної консолідації.

Про низьке залучення молоді до суспільно-політичних процесів

свідчить всеукраїнське опитування «Молодь України 2017», здійснене

Центром «Нова Європа» та Фондом ім. Фрідріха Еберта спільно з

соціологічною компанією GfK Ukraine. Опитування було проведене у липнісерпні

2017 року по всій території України за винятком АР Крим та

непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей. Вибірка

становить 2000 респондентів у віці 14-29 років та є репрезентативною

населенню України цієї вікової групи. Окрім кількісного опитування, було

проведено 4 фокус-групи з молоддю 18-29 років у Львові, Одесі, Харкові та

Чернігові. Усі опитування спирались на методологію дослідження «Shell

Youth Study», що проводиться у Німеччині з 1953 року. Відповідно, вікова

вибірка респондентів становить 14-29 років, а не 14-35 років, як визначає

молодь законодавство України5

.

Згідно з даними опитування, молодь України здебільшого не

цікавиться політикою. Так, 65 % молодих людей не цікавляться взагалі або

скоріше не цікавляться політикою. Із віком ця тенденція зменшується: серед

респондентів вікової групи 14-17 років 55 % узагалі не цікавиться політикою,

тоді як серед вікової групи 25-29 років таких лише 36 %. Утім жоден із

запропонованих тематичних фокусів внутрішньої та зовнішньої політики

(політика України на загальнонаціональному рівні, політика України на

регіональному рівні, політика ЄС, США або Росії) не викликає значного

інтересу у молодих людей: варіант відповіді «дуже цікаво» набирає не більше

5 % у всіх зазначених випадках. Найцікавішою для української молоді є

політика України на загальнонаціональному рівні: тих, кому дуже цікаво та

скоріше цікаво – 13 % від усіх опитаних

Відповідно до низького рівня зацікавленості політичними процесами,

надзвичайно низьким є і рівень участі молоді в політичному житті країни

(Рисунок 2). Для порівняння: у США, за даними колективу науковців

Чиказького університету (Unіversіty of Chіcago) та Мілсівського коледжу

(Mіlls College), опублікованими на початку 2014 р., 41 % молодих людей

віком від 15 до 25 років, повідомили, що вони взяли опосередковану участь

хоча б в одній акції політичного характеру, а 44 % – брали безпосередню

участь у діяльності різних політичних організацій6

За даними опитування Міжнародного республіканського інституту

(IRI), проведеного в Україні на замовлення Агентства США з міжнародного

розвитку (USAID), менше від третини респондентів віком від 18 до 35 років

планують взяти участь у наступних виборах. «Тоді як молодь України – це та

вікова група, серед якої є найбільше підтримки членства в Євросоюзі, їхнє

політичне віддалення хвилює. Особливо напередодні президентських та  парламентських виборів в Україні в 2019 році», – зазначив програмний  директор IRI Стівен Нікс

.

.