Составьте сравнительную таблицу «Крестьянская реформа 1861 г. и столыпинская аграрная реформа».
Ответы
Объяснение:
Усе, що ми маємо в житті, - це дар Божий, талант. Але, мабуть, найбільший дар, яким володіємо ми, віруючі люди, - це наша Богом дарована християнська віра. І ті, хто має цей талант, зобов'язані примножувати його для слави Божої та іння.
Ми носимо звання християн. Це звання дає особливі, надзвичайні можливості й переваги. Християнин - член Святої Церкви. Йому відкрито доступ до її священнодій і таїнств. Християни завжди перебувають під покровом сильних і благодатних молитов Церкви. Християни - діти Бога Отця, члени Бога Сина, храми Бога Духа Святого. Всі дари Божественної благодаті, «все потрібне для життя і благочестя» готове вилитися на нас. Нам обіцяно на Небі вічне блаженство в найтіснішому єднанні з Богом. Маючи настільки високі права й переваги, ми повинні пам'ятати про ту величезну відповідальність, що накладає на нас звання християнина. Ми зобов'язані бути християнами не тільки за йменням, але й по суті. Це звання кожен повинен виправдати своїм життям, щоб у визначений час дати відповідь Подателю всіх благ - Богові.
Бути християнином у житті дуже відповідально й важко. Бути справжнім християнином - це значить насамперед розпинати себе разом із Христом усе своє життя в справах, словах і думках. Ми не можемо сказати, що нині немає гідних і праведних християн. Багато людей достойно і доброчесно йдуть своїм християнським
шляхом і свято несуть життєвий хрест. Якби не було нині справжніх християн, не міг би існувати світ. Благодать Божа має величезну силу, і її дія не припиняється серед вірних рабів Божих, які свідчать світові про Бога та євангельську правду. Але є такі християни, які тільки називаються так або вважають християнством дотримання деяких обрядів, не піклуються про чистоту своєї душі й легко піддаються гріховним звичкам.
Є чимало таких християн, які, помічаючи в собі деякі добрі природні властивості, наприклад, м'якість серця, простоту, працьовитість і т. д., обманюють самих себе, не думають про свій внутрішній стан, не борються зі своїми гріховними помислами і бажаннями. Під час земного життя фарисеї дуже ревно виконували зовнішні вимоги Закону Божого, даного через Мойсея, проте Господь називав їх гробами розмальованими, повними всередині різної нечистоти. Часто й ми стаємо схожими на ці поваплені гроби та заслуговуємо на осуд.
Щоб бути справжнім християнином, потрібен життєвий труд і подвиг, необхідно постійно зазирати у власну душу і серце, мати постійний самоконтроль. «Я співрозп'явся Христові, й уже не я живу, а живе у мені Христос», - говорив про себе святий апостол Павло . Тобто разом з Христом розп'явся, помер для гріха, викоренив у собі все нечисте й гріховне. Тепер не я живу, але живе в мені Христос - тепер я мислю, відчуваю, бажаю і дію не інакше, як за прикладом Христа, Його вченням та до Його благодаті. Співрозп'ястися Христу - це значить досягти свободи повної і досконалої, коли над нами не буде панувати ні диявол, ні наша власна зла воля.
Щоб бути гідними звання християнина, ми повинні, як апостол Павло, вмирати для всього гріховного й жити для всього святого. Все потрібно робити не інакше, як з любов'ю до Господа. Знак любові має бути на всіх справах наших. «І якщо роздам усе добро моє і віддам тіло моє на спалення, а любові не маю, то нема мені з того ніякої користі» .
Будемо молитися, трудитися, вірити, сподіватися і найголовніше - любити. Будемо примножувати Богом дані таланти, щоб, коли прийде Господь і вимагатиме звіту, ми могли сказати: «Господарю! П'ять талантів ти дав мені; ось ще п'ять талантів я придбав на них» ), і почути: «Гаразд, добрий і вірний рабе! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого»
Ответить на вопрос
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Признаки для сравнения
Крестьянская реформа 1861 г.
Столыпинская аграрная реформа
Цели реформы
Освобождение крестьян от крепостной зависимости и предоставление им личной свободы;
сохранение помещиком права собственности на землю, за пользование которой крестьяне должны были отбывать повинности.
Экономические: развитие капитализма в сельском хозяйстве и создание сельской буржуазии из числа зажиточных крестьян.
Политические: подрыв единства крестьян в борьбе против помещиков и использование зажиточных крестьян как опоры правительства
.
Средства осуществления (мероприятия)
Подписание «Положения» о выходе на волю крепостных крестьян; получение земли в собственность крестьянами посредством выкупа;
появление временнообязанного положения крестьян.
Выход крестьян из общины и закрепление их собственности на земельный надел через отруб или хутор;
переселение малоземельных крестьян на окраины России.
Результаты реформы
Провозглашение личной свободы крепостных крестьян, их независимости от помещика;
получение крестьянами земли в собственность;
сохранение помещичьего землевладения;
ухудшение материального положения помещичьих крестьян, т.к. непосильные выкупные платежи поглощали 70 % крестьянского дохода.
Появление нового слоя земельных собственников — сельской буржуазии;
рост сельскохозяйственного производства;
вовлечение зажиточных крестьянских хозяйств в товарно-денежные отношения;
создание условий для реализации ускоренного «американского» пути развития капитализма в сельском хозяйстве — на основе крестьянских хозяйств, свободных от феодальных пережитков;
введение земств;
сохранение и помещичьего землевладения.
Вывод: Крестьянская реформа 1861 г. и столыпинская аграрная реформа вызвали разочарование у большинства крестьян. Обе реформы носили долговременный и ограниченный характер проводимых мероприятий и способствовали развитию буржуазных отношений. Столыпинская аграрная реформа была более действенной по сравнению с крестьянской реформой 1861 г., но пользу от ее проведения получили преимущественно помещики, буржуазия, и зажиточные крестьяне, а крестьянский вопрос так и остался открытым.